Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Смоковича М.I.

суддів: Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

Мироненка О.В.

Чумаченко Т.А.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 26 листопада 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1в інтересах ОСОБА_2на бездіяльність прокурора м. Маріуполя Донецької області, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2004 року ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2. звернувся до суду в порядку глави 31-А Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) 1963 року зі скаргою на бездіяльність прокурора м. Маріуполя Донецької області.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 липня 2004 року у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 26 листопада 2004 року апеляційну скаргу ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2. задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 липня 2004 року скасовано і провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з постановленою у справі ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1. звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить скасувати постановлену у справі ухвалу і направити справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі, застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до вимог статті 248-1 Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) 1963 року громадянин має право звернутися до суду(військовослужбовець - до військового суду) із скаргою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадової і службової особи порушено його права, свободи чи законні інтереси. До суб'єктів, рішення, дії або бездіяльність яких може бути оскаржено до суду, належать: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові чи службові особи, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, керівні органи і керівники об'єднань громадян, а також службові особи, які виконують організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські обов'язки або виконують такі обов'язки за спеціальними повноваженнями.

Згідно зі статтею 248-3 Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) судам 1963 року не підвідомчі скарги на акти і дії службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду, якщо законодавством встановлено інший порядок оскарження.

Судами встановлено, що ОСОБА_1. діючи в інтересах ОСОБА_2., звернувся до суду в порядку глави 31-А Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) 1963 року зі скаргою, в якій оскаржив постанову від 15.11.2002 року слідчого відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької області, якою закрита кримінальна справа щодо ОСОБА_2. порушена за частиною 2 статті 148-2 Кримінального кодексу України (2341-14) та постанову від 22.05.2003 року слідчого слідчого відділу Маріупольського міського управління, якою закрита кримінальна справа щодо ОСОБА_2., порушена за статтею 148-5 Кримінального кодексу України (2341-14) , оскільки вважає безпідставними мотиви закриття зазначених кримінальних справ.

При цьому оскаржив і дії прокурора м. Маріуполя, який за його скаргою не скасував постанови про закриття справи і не відновив досудове слідство, чим, на його думку, порушив вимоги статті 215 Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) , а тому вважає що дії прокурора підлягають оскарженню до суду відповідно до статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) .

Також судом встановлено, що на його неодноразові скарги та звернення суб'єктом оскарження відповідно до вимог чинного закону були дані відповіді.

Відповідно до вимог статті 215 Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) особа, щодо якої провадилося слідство, має право оскаржити постанову про закриття кримінальної справи в частині, яка стосується підстав і мотивів закриття справи.

Згідно з частиною 2 статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) , розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень: скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки; залишає скаргу без задоволення.

Таким чином, скарга на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи не може бути розглянута судом в порядку глави 31-А Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) , оскільки законодавством встановлений інший порядок її оскарження до суду, а саме: в порядку кримінального судочинства.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, який, закриваючи провадження у справі, виходив з того, що скарги на дії чи акти прокурора, пов'язані з порушенням та закриттям кримінальної справи, відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) оскаржуються у порядку кримінального судочинства.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи, допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у статтях 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 26 листопада 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1в інтересах ОСОБА_2на бездіяльність прокурора м. Маріуполя Донецької області - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .