Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого:  Смоковича М.I.

суддів:  Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

Мироненка О.В.

Чумаченко Т.А.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Печерського районного суду м. Києва від 01 березня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 04 травня 2005 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення і бездіяльність Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, -

в с т а н о в и л а:

Семенова Н.О. звернулась до суду зі скаргою на рішення і бездіяльність Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2005 року скарга ОСОБА_1. залишена без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 137 Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) 1963 року щодо змісту вимог, наведення  обставин, якими обгрунтовуються вимоги, а також зазначення доказів, що стверджують скаргу.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від  01 березня  2005 року скаргу визнано неподаною та повернуто скаржнику.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04 травня 2005 року апеляційну скаргу ОСОБА_1. задоволено частково. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 01 березня  2005 року змінено, виключено з ухвали  вимоги щодо покладення на ОСОБА_1. обов'язку про долучення доказів до скарги. В решті ухвалу залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі ухвалами судів,  Семенова Н.О. звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм  процесуального права, просить скасувати ухвали судів  і направити справу на новий розгляд до апеляційного суду як до суду першої інстанції або повернути справу до районного суду іншому судді.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до вимог статті 137 Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) 1963 року позовна заява повинна містити в собі, зокрема: зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що стверджують позов.

З наявних матеріалів вбачається, що ОСОБА_1. до суду була подана скарга, яка за своїм змістом не відповідала вищенаведеним вимогам статті 137 Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) 1963 року.

Колегія суддів погоджується з висновком судів, які виходили з того, що заявницею не виконані вимоги  ухвали судді першої інстанції щодо усунення недоліків поданої нею скарги, у зв'язку з чим їй обгрунтовано повернуто скаргу.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм процесуального права, які зазначені у статтях 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу судді Печерського районного суду м. Києва від  01 березня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від  04 травня 2005 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення і бездіяльність Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України  - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Судді: (підписи)