Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.

суддів Білуги С.В.

Гаманка О.I.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.

при секретарі Дашківській О.Є.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Свалявського району Закарпатської області на постанову Свалявського районного суду від 11.01.2006 р. та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 12.04.2006 р. по справі за позовом прокурора Свалявського району Закарпатської області до Солочинської сільської ради про визнання незаконним рішення, -

встановила:

У грудні 2005 року прокурор Свалявського району Закарпатської області звернувся до суду з позовом до Солочинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області про визнання рішення сесії Солочинської сільської ради від 01.09.2005 р. "Про затвердження проекту зміни цільового призначення земельної ділянки" незаконним.

Постановою Свалявського районного суду Закарпатської області від 11.01.2006 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 12.04.2006 р. вказане судове рішення залишено без змін.

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга прокурора Свалявського району Закарпатської області, в якій ставиться питання про їх скасування та направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора Свалявського району Закарпатської області задоволенню не підлягає, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами вірно встановлено, що ОСОБА_1, який є власником земельної ділянки площею 0,6124 га, що розташована вАДРЕСА_1 звернувся з заявою про зміну цільового призначення належної йому ділянки, що розташована в межах населеного пункту, до Солочинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області. 21.10.2004 р. Солочинська сільська рада прийняла рішення, до якого рішенням від 15.04.2005 р. внесено зміни, яким ОСОБА_1 надала дозвіл на виготовлення проекту зміни цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у його власності в урочищі "Біласовиця" площею 0,6124 га із земель сільськогосподарського призначення до земель житлової забудови.

Статтею 20 Земельного кодексу України (2768-14) встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. № 502 (502-2002-п) , (далі - Порядок) зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районної держадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту.

Пунктами 6 та 7 Порядку передбачено, що проект відведення земельної ділянки погоджується або перепогоджується з органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, а також підлягає державній землевпорядній експертизі, після якої замовник подає проектні матеріали відповідно до сільської, селищної, міської ради або до районної держадміністрації для прийняття рішення.

Сільська, селищна, міська рада розглядає проектні матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в межах населеного пункту (крім земель, визначених пунктом 11 цього Порядку).

Суди вірно вказали, що на підставі пункту 7 Порядку, 01.09.2005 р. Солочинська сільська рада на 40 сесії 2 скликання прийняла рішення, яким затвердила проект зміни цільового призначення земельних ділянок ОСОБА_1. площею 0,6124 га, що розташовані вАДРЕСА_1, із земель сільськогосподарського призначення до земель житлової та громадської забудови (будівництво та обслуговування жилого будинку), що також не протирічить статті 20 Земельного кодексу України (2768-14) .

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 212, 215, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу прокурора Свалявського району Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Свалявського районного суду від 11.01.2006 р. та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 12.04.2006 р. по справі за позовом прокурора Свалявського району Закарпатської області до Солочинської сільської ради про визнання незаконним рішення - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.