ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
суддів : Бутенка В.I. (доповідач),
Лиски Т.О.,
Сороки М.О.,
Панченка О.I.,
Штульмана I.В.,
розглянувши в порядку письмового касаційного провадження
адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського
міського управління УМВС України в Донецькій області про визнання
дій начальника Орджонікідзевського районного відділу
Маріупольського міського управління УМВС України в Донецькій
області незаконними, -
в с т а н о в и л а :
У січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним
позовом.
В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що він є
адвокатом і відповідно до угоди НОМЕР_1 від 02.12.2005 року про
надання юридичної допомоги здійснює захист громадянина ОСОБА_2 по
кримінальний справі за обвинуваченням останнього за ст. 197 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Як зазначив позивач, 15.12.2005 року його підзахисного було
затримано працівниками Орджонікідзевського РВ Маріупольського МУ
УМВС України в Донецькій області і 17 грудня того ж року він
звернувся із запитом НОМЕР_2 до Орджонікідзевського РВ
Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області, в якому
просив поінформувати про підстави затримання ОСОБА_2 та надати
копію відповідної постанови.
На згадану заяву за підписом начальника міліції 21 грудня
2005 року позивачу була надана відповідь НОМЕР_3, в якій була
вказана із зазначенням процесуального документу підстава
затримання підсудного ОСОБА_2 та запропоновано звернутись за
отриманням копії постанови про зміну запобіжного заходу до суду,
який її видав.
Вважав, що ненадання на адвокатський запит копії постанови
судді про зміну запобіжного заходу порушує його професійні права і
просив визнати ці дії відповідача незаконними та зобов'язати
начальника Орджонікідзевського РВ Маріупольського МУ УМВС України
в Донецькій області надати йому копію постанови судді
Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 20
жовтня 2005 року.
Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя
від 06 березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного
суду Донецької області від 18 квітня 2006 року, в задоволенні
позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольського міського управління УМВС
України в Донецькій області про визнання дій начальника
Орджонікідзевського РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій
області незаконними відмовлено.
Не погоджуючись з цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав
касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та постановити нове
рішення, яким позов задовольнити.
При цьому в скарзі вказується на порушення судами норм
матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, суди як першої, так
і апеляційної інстанцій обгрунтовано виходили з того, що
відповідач діяв у межах повноважень і у спосіб, які надані йому
законодавством, а отже підстави для визнання його дій
неправомірними відсутні.
Як було встановлено судами, адвокат ОСОБА_1 згідно угоди від
02.12.2005 року зобов'язувався в якості захисника надавати ОСОБА_2
юридичну допомогу по кримінальній справі за обвинуваченням
останнього по ст. 197 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Постановою судді Краснодонського міськрайонного суду
Луганської області від 20 жовтня 2005 року, винесеною відповідно
ст.ст. 280, 288 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, у зв'язку з неодноразовою
неявкою підсудного ОСОБА_2, йому змінено запобіжний захід з
підписки про невиїзд на взяття під варту.
З матеріалів справи видно, і це встановлено судами, що
ОСОБА_2 згідно протоколу був ознайомлений під розписку з
постановою судді Краснодонського міськрайонного суду Луганської
області про зміну запобіжного заходу.
Позивачем 17 грудня 2005 року був направлений запит НОМЕР_2
до Орджонікідзевського РВ Маріупольського МУ УМВС України в
Донецькій області, в якому він просив поінформувати про підстави
затримання його підзахисного та надати копію відповідної
постанови.
На згадану заяву за підписом начальника міліції 21 грудня
2005 року позивачу була надана відповідь НОМЕР_3, в якій вказана
підстава затримання підсудного ОСОБА_2 із зазначенням
процесуального документу, органу, який його видав, дати винесення
і підстав прийняття рішення та запропоновано звернутись за
отриманням копії постанови про зміну запобіжного заходу до суду,
який її видав.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності
суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи
прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з
використанням повноваження з метою, з якою це повноваження
надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають
значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ст. 165-1 Кримінально-процесуального кодексу
України ( 2341-14 ) (2341-14)
постанова судді або ухвала суду про
застосування, скасування чи зміну запобіжного заходу негайно
оголошується під розписку особі, щодо якої вона винесена.
Одночасно цій особі роз'яснюються порядок і строки оскарження
постанови або ухвали.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи
законодавчої, виконавчої і судової влади здійснюють своїх
повноваження у встановлених Конституцією межах і у відповідності
із законами України.
Статтею 255 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
передбачено, що суддя, в
провадженні якого знаходиться кримінальна справа, після
призначення справи до судового розгляду повинен забезпечити,
зокрема, підсудному, його захисникові, коли вони про це заявлять
клопотання, можливість ознайомлення з матеріалами справи. При
цьому зазначені особи мають право робити з матеріалів необхідні
виписки.
Таке ж право передбачено ч. 4 ст. 351 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, згідно з якою протягом строку, встановленого для
подання апеляції на судове рішення по кримінальній справі, суд
зобов'язаний надати сторонам за їх клопотанням можливість
ознайомлення з матеріалами справи.
Видача копій матеріалів кримінальної справи чинним
законодавством не передбачена.
Хоча ст. 6 Закону України "Про адвокатуру" ( 2887-12 ) (2887-12)
встановлено право адвоката при здійсненні професійної діяльності
запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств,
установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою;
ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з
необхідними для виконання доручення документами і матеріалами,
однак з цього правила законодавством зроблено відповідні винятки,
на що суди обгрунтовано звернули увагу.
За таких обставин судами прийняте правильне рішення про
відмову у задоволенні позову, оскільки діями відповідача не було
порушено прав, свобод та інтересів позивача у сфері
публічно-правових відносин.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами
прийняті законні і обгрунтовані рішення, під час розгляду справи
порушень норм матеріального чи процесуального права ними допущено
не було.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не
спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатися
без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 222, 223, 230 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а
постанову Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від
06 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області
від 18 квітня 2006 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
рішення суду
касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду
України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з
дня відкриття таких обставин.
С у д д і :