ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
 
                01010, м. Київ, вул. Московська, 8
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     06 березня 2007 р.    № К-9795/06
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
     головуючого судді-доповідача  Рибченка А.О.
     суддів:  Брайка А.I.
     Голубєвої Г.К.
     Карася О.В.
     Федорова М.О.
     при секретарі судового засідання:   Сорокіній Л.В.
     за участю представників:
     позивача:  не з'явились
     відповідача:   Олійник  В.I.,  дов.  №  21872/10/10-017   від
28.12.2005 р. 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні  скарги
Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції та
Приватного підприємця ОСОБА_1
     на постанову Житомирського апеляційного  господарського  суду
від 12.05.2005 р.
     у справі № 15/337-Н господарського суду Хмельницької області
     за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1
     до  Кам'янець-Подільської  об'єднаної  державної   податкової
інспекції
     про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
                            ВСТАНОВИВ:
     До господарського  суду  Хмельницької  області  звернувся  ПП
ОСОБА_1   з   позовом   про   визнання    недійсними    податкових
повідомлень-рішень  Кам'янець-Подільської   об'єднаної   державної
податкової  інспекції  НОМЕР_1  та  НОМЕР_2  від  30.07.2004   р.,
обгрунтовуючи  тим,  що  вони  прийняті   з   порушенням   чинного
законодавства.
     Рішенням  господарського  суду   Хмельницької   області   від
07.02.2005  р.,  залишеним  без  змін   постановою   Житомирського
апеляційного  господарського  суду  від   12.05.2005   р.,   позов
задоволено     частково:     визнано      недійсним      податкове
повідомлення-рішення  Кам'янець-Подільської   ОДПI   НОМЕР_2   від
30.07.2004р., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
     Судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог
обгрунтовані тим,  що  ПП  ОСОБА_1  в  січні  та  лютому  2003  р.
неправомірно визначено податковий кредит в сумі відповідно 1430,80
грн. та 2275 грн. на підставі  податкових  накладних  НОМЕР_3  від
28.01.2003р. та НОМЕР_4 від 05.02.2003 р., які були виписані МУВПП
"Символ" вже після анулювання свідоцтва  платника  ПДВ  та  зняття
його з податкового обліку.
     В  частині  задоволення  позову  рішення   судів   попередніх
інстанцій мотивовані тим, що валові витрати позивача на суму 18529
грн. підтверджено належними у справі доказами, а саме,  накладними
та квитанціями до прибуткових касових ордерів.
     Не   погоджуючись   з   вищевказаними   судовими   рішеннями,
Кам'янець-Подільська ОДПI та ПП ОСОБА_1 оскаржили їх в касаційному
порядку.
     В поданій касаційній скарзі Кам'янець-Подільська ОДПI просить
скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду
від 12.05.2005 р.  та  рішення  господарського  суду  Хмельницької
області від 07.02.2005 р. в частині задоволення позову  з  підстав
порушення норм матеріального та процесуального  права  і  прийняти
нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
     ПП ОСОБА_1 в касаційній скарзі просить постановити постанову,
якою  частково  скасувати  постанову  Житомирського   апеляційного
господарського суду від 12.05.2005 р.  з  підстав  порушення  норм
матеріального    права    та    визнати    недійсним     податкове
повідомлення-рішення  Кам'янець-Подільської   ОДПI   НОМЕР_1   від
30.07.2004 р.
     В запереченні на касаційну скаргу ПП ОСОБА_1 просить залишити
скаргу Кам'янець-Подільської ОДПI без задоволення як безпідставну.
     Кам'янець-Подільська ОДПI у поданому запереченні на скаргу ПП
ОСОБА_1, а також  в  судовому  засіданні  представник  відповідача
просить залишити вказану скаргу без задоволення.
     В  судове   засідання   ПП   ОСОБА_1   свого   уповноваженого
представника не направив,  не  зважаючи  на  те,  що  позивач  був
належно повідомлений про день, місце і  час  розгляду  справи,  що
підтверджується   повідомленням   про   вручення   рекомендованого
поштового відправлення, яке мається в матеріалах справи.
     Відповідно  до  ч.  4  ст.  221  КАС   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
неприбуття сторін або інших осіб,  які  беруть  участь  у  справі,
належним чином повідомлених про  дату,  час  і  місце  касаційного
розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
     Перевіривши  правильність  застосування   судами   попередніх
інстанцій норм матеріального та  процесуального  права,  юридичної
оцінки обставин справи, колегія  суддів  Вищого  адміністративного
суду  України  приходить  до   висновку,   що   касаційні   скарги
Кам'янець-Подільської ОДПI та ПП ОСОБА_1 слід  відхилити  з  таких
підстав.
     Судами  попередніх  інстанцій   встановлено,   що   фактичною
підставою  для  визначення  позивачу  податкових  зобов'язань   по
прибутковому податку з громадян  та  податку  на  додану  вартість
слугував  висновок  контролюючого  органу,   викладений   в   акті
перевірки НОМЕР_5 від 31.12.2003  р.,  яким  встановлено,  що  при
визначенні  податкових  зобов'язань  по  прибутковому  податку   з
громадян та податку  на  додану  вартість,  позивачем  до  витрат,
безпосередньо пов'язаних з підприємницькою  діяльністю  за  перший
квартал 2003р. та до податкового  кредиту  по  податку  на  додану
вартість за січень та лютий 2003 р. включалися кошти по  придбанню
товарно-матеріальних цінностей у  МУВПП  "Символ",  підприємницька
діяльність якого була  припинена  постановою  господарського  суду
Чернівецької області від 14.05.2002  р.  №  4/251/б,  підприємство
визнане банкрутом 14.05.2002р., актом від  25.09.2002  р.  НОМЕР_6
анульовано свідоцтво про реєстрацію  платника  податку  на  додану
вартість.
     Висновок судів попередніх інстанцій про відмову  в  позові  в
частині  визнання   недійсним   податкового   повідомлення-рішення
НОМЕР_1 від 30.07.2004 р. про донарахування  позивачу  податку  на
додану  вартість  та  штрафних   (фінансових)   санкцій   повністю
відповідає нормам матеріального  права,  оскільки  як  передбачено
підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України  "Про  податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         право на нарахування податку  та
складання  податкових   накладних   надається   виключно   особам,
зареєстрованим  як  платники  податку  у  порядку,   передбаченому
статтею 9 цього Закону.
     Як встановлено судами, позивач в  січні  та  лютому  2003  р.
включив  до  складу  податкового  кредиту  суми  ПДВ  на  підставі
податкових накладних, виписаних  МУВПП  "Символ",  яке  постановою
господарського суду Чернівецької  області  від  14.05.2002  р.   №
4/251/б визнано банкрутом. 25.09.2002 р. було анульовано свідоцтво
про  реєстрацію  МУВПП  "Символ"  платником  податку   на   додану
вартість.  З  податкового  обліку  МУВПП   "Символ"   було   знято
23.09.2002 р.
     Відповідно до частини 1 статті 220  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        
суд  касаційної  інстанції  діє   як   інстанція,   що   перевіряє
правильність  правозастосування  судами  попередніх  інстанцій  на
підставі встановлених ними обставин справи.
     З огляду на встановлений  факт  видачі  податкових  накладних
МУВПП "Символ" вже після  анулювання  свідоцтва  платника  ПДВ  та
зняття його з податкового обліку, тобто особою  не  зареєстрованою
платником податку на  додану  вартість,  віднесення  позивачем  до
складу податкового кредиту в січні та лютому  2003  р.  відповідно
1430,80 грн. та 2275 грн.  суперечить  вимогам  підпунктів  7.2.3,
7.2.4, 7.7.1 статті  7  Закону  України  "Про  податок  на  додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .
     Відповідає чинному законодавству, а саме,  вимогам  підпункту
17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про прядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         і висновок судів про  правомірність
визначення  контролюючим   органом   позивачу   суми   податкового
зобов'язання за штрафними санкціями у розмірі 2269,40 грн.
     Також є  таким,  що  відповідає  нормам  матеріального  права
висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог
в  частині  визнання  недійсним  податкового  повідомлення-рішення
НОМЕР_2 від 30.07.2004 р.
     Доходи  громадян,  одержані  від  здійснення  підприємницької
діяльності без створення юридичної особи, підлягають оподаткуванню
згідно з розділом четвертим  Декрету  Кабінету  Міністрів  України
"Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
         .
     При умові не підтвердження витрат, безпосередньо пов'язаних з
одержанням  такого  доходу,  документально,  останні  враховуються
податковими органами  при  проведенні  остаточних  розрахунків  за
нормами,  визначеними  Головною  Державною  податковою  інспекцією
України  за  погодженням  з  Міністерством  економіки  України  та
Державним комітетом України по  сприянню  малим  підприємствам  та
підприємництву.  До  складу  витрат,  безпосередньо  пов'язаних  з
одержанням до ходів, належать витрати, які включаються  до  складу
валових витрат  виробництва  (обігу)  або  підлягають  амортизації
згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        .
     Господарськими судами першої та апеляційної  інстанцій  вірно
враховано, що наявними у матеріалах справи накладними НОМЕР_7  від
28.01.2003  р.,  НОМЕР_8  від  05.02.2003р.  та   квитанціями   до
прибуткових касових ордерів НОМЕР_9 від  28.01.2003  р.,  НОМЕР_10
від 28.01.2003  р.,  НОМЕР_11  від  30.01.2003  р.,  НОМЕР_12  від
05.02.2003 р., НОМЕР_13 від 06.02.2003 р., НОМЕР_14 від 07.02.2003
р.,  НОМЕР_15  від  08.02.2003  р.,  НОМЕР_16  від  09.02.2003  р.
підтверджено валові витрати позивача в сумі 18 529 грн.
     Судами  правомірно  не  прийнято   до   уваги   як   підставу
донарахування  сум  прибуткового  податку  з  громадян   посилання
відповідача  на  підпис  прибуткових  касових  ордерів  керівником
підприємства "Символ", тобто неуповноваженою особою з огляду на не
підтвердження такого  висновку  зі  сторони  контролюючого  органу
належними доказами.
     Як  встановлено  судами,  на  прибуткових   касових   ордерах
вказано, що кошти отримав касир.
     Вищенаведеним спростовуються доводи касаційних скарг стосовно
неправильного  застосування  судами  попередніх   інстанцій   норм
матеріального та процесуального права.
     Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд касаційної
інстанції залишає  касаційну  скаргу  без  задоволення,  а  судові
рішення - без змін, якщо визнає, що  суди  першої  та  апеляційної
інстанцій   не   допустили   порушень   норм    матеріального    і
процесуального права при  ухваленні  судових  рішень  чи  вчиненні
процесуальних дій.
     Керуючись ст. ст.  220,  221,  223,  224,  230,  231  Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
 
                         У Х В А Л И В :
     Касаційні скарги Кам'янець-Подільської  об'єднаної  державної
податкової інспекції та Приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без
задоволення.
     Постанову Житомирського апеляційного господарського суду  від
12.05.2005 р. та рішення господарського суду Хмельницької  області
від 07.02.2005 р. залишити без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та  в  порядку,
передбачених   статтями    236-238    Кодексу    адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Головуючий  (підпис)    Рибченко А.О.
     Судді    (підпис)  Брайко А.I.
     (підпис)    Голубєва Г.К.
     (підпис)    Карась О.В.
     (підпис)    Федоров М.О.
     З оригіналом згідно
     Суддя    Рибченко А.О.