ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,
при секретарі: Бойченко Ю.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ВАТ "АК Кримавтотранс" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.09.2005 року та ДПI у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.03.2005 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.09.2005 року№ 2-15/3510-2005 за позовом ВАТ "АК Кримавтотранс" до ДПI у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2005 року позовні вимоги ВАТ "АК Кримавтотранс" до ДПI у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0010621701/0 від 18.11.2004 року - задоволено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2005 року, рішення суду першої інстанції змінено, позов задоволено частково, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0010621701/0 від 18.11.2004 року у сумі 896,40 грн. у тому числі 298,83 грн. основний платіж та 597,66 грн. - штрафні санкції, у решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, позивач 17.10.2005 року та відповідач 21.10.2005 року звернулися з касаційними скаргами до Вищого господарського суду України. Севастопольський апеляційний господарський суд на підставі розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
направив їх до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.05.2006 року касаційна скарга позивача прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.03.2007 року касаційна скарга відповідача прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі ВАТ "АК Кримавтотранс" просить змінити постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволені позову.
В касаційній скарзі ДПI у м. Сімферополі просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі та скасувати постанову апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог та в цій частині постановити нове - про відмову в задоволені позову.
Касаційні скарги ВАТ "АК Кримавтотранс" та ДПI у м. Сімферополі необхідно залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду - без змін з огляду на наступне.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі в Автономній Республіці Крим від 18.11.2004 року № 0010621701/0 на суму 896,40 грн. у тому числі 298,83 грн. - основній платіж та 597,66 -штрафні санкції, суд першої інстанції, з яким погодилась колегія суду апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не було допущено порушень п.3.5 ст.3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15)
, оскільки згідно з положеннями зазначеного пункту в редакції Закону, що діяла на момент спірних правовідносин - з 01.01.2004 року по 01.07.2004 року, при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до Закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Щодо донарахування відповідачем податку з доходів фізичних осіб у сумі 298,83 грн., таке донарахування правильно було визнано судом першої інстанції необгрунтованим, оскільки Відповідно до ст. 4 Закону України від 14.01.1998 року № 16/98-ВР "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (16/98-ВР)
, загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є одним з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Скасовуючи рішення в частині задоволення вимог ВАТ "АК Кримавтотранс" про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.11.2004 року № 0010621701/0 щодо донарахування позивачу податку в сумі 554,33 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1108,66 грн. та постановляючи нове рішення про відмову в задоволені позову в цій частині, Севастопольський апеляційний господарський суд виходив з того, що позивачем було неправильно застосовано ставку податку 13 відсотків, від об'єкта оподаткування, оскільки ставка податку при виплаті доходу нерезиденту визнана пунктом 7.3 статті 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15)
та є незмінною. Вищеназваний Закон не містить норми, на підставі якої резидент та нерезидент можуть застосувати іншу ставку податку.
Доводи касаційних скарг ВАТ "АК Кримавтотранс" про порушення судом норм матеріального права висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, оскільки відповідно до п. 7.1 ст. 7, п. 22.3 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15)
, ставка податку становить 13 відсотків від об'єкта оподаткування.
Ставка податку, нарахованого на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначений у підпункті 9.11.3 ст. 9 Закону (п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15)
) становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 вищеназваної статті, від об'єкта оподаткування.
Підпункт 9.11.3 статті 9 зазначеного Закону містить вимоги до резидента, що виплачує доходи нерезиденту, при укладенні договору з нерезидентом (фізичною особою) в обов'язковому порядку зазначити у договорі ставку податку, яка буде застосована до таких доходів, та визначає, що при нарахуванні на користь нерезидента доходів у вигляді процентів, дивідендів або роялті застосовується відповідна ставка податку, встановлена цим Законом для нарахування таких доходів резиденту.
З огляду на зазначене, висновок суду про правомірність повідомлення-рішення № 0010621701/0 від 18.11.2004 року відповідає вимогам чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч.1ст.224 КАС України (2747-15)
, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.210, 220, 221 ст. 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційні скарги ВАТ "АК Кримавтотранс" та ДПI у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2005 року в частині, що не змінювалася та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.09.2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий:
/підпис/
______________________________
Шипуліна Т.М.
Судді:
/підписи/
_______________________________
Бившева Л.I.
_______________________________
Костенко М.I.
_______________________________
Маринчак Н.Є.
_______________________________
Усенко Є.А.
З оригіналом згідно.
Суддя Шипуліна Т.М.