ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Харченка В.В., суддів: Васильченко
Н.В., Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Федорова М.О., при секретарі
Мельник I.М., за участі представника позивача Пилипенко I.С.та
відповідача Йовенко I.А., розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в місті Чернігові на рішення
Господарського суду Чернігівської області від 10 жовтня 2005 року
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17
січня 2006 року у справі №18/221 за позовом Управління Пенсійного
Фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова до
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в місті Чернігові про зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
21 липня 2005 року Управління Пенсійного фонду України в
Новозаводському районі міста Чернігова звернулось з позовом до
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в місті Чернігові Чернігівської області, у якому просило
суд (з урахуванням заяв про зміну та збільшення позовних вимог)
зобов'язати відповідача включити в акт щомісячної звірки витрат за
особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по
інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або
професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою
годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання, суму витрат на виплату
пенсій у розмірі 6268,25грн. за пенсійними справами ОСОБА_1
НОМЕР_1, ОСОБА_2, НОМЕР_2 та ОСОБА_3, НОМЕР_3 за період з
01.06.2004р. по 31.08.2005р. та зобов'язати відповідача надалі
включати у відповідні акти суми фактичних місячних витрат на
виплату пенсій за пенсійними справами ОСОБА_1 НОМЕР_1, ОСОБА_2,
НОМЕР_2 та ОСОБА_3, НОМЕР_3 за період з 01.06.2004р. по
31.08.2005р.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на ч. 2 ст. 2,
п.п. "г", "д" п. 1 ст. 21, ст. 24 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
; ст. 7 Закону
України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
( 2272-14 ) (2272-14)
.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти
позовних вимог, зазначивши, що питання страхових виплат
громадянам, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих
на території країн співдружності, регулюються Угодою про взаємне
визнання права на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам
каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням
здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, що
була підписана 09.09.1994р.; відповідно до ст. 2 вказаної Угоди
відшкодування шкоди працівнику проводиться роботодавцем сторони,
законодавство якої поширювалося на працівника під час отримання
каліцтва.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від
10.10.2005р. у справі № 18/221 позов задоволено повністю;
зобов'язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в місті Чернігові включити в акт щомісячної
звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено
пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві
або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою
годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання, суму витрат на виплату
пенсій у розмірі 6268 грн. 25 коп. за пенсійними справами ОСОБА_1
НОМЕР_1, ОСОБА_2, НОМЕР_2 та ОСОБА_3, НОМЕР_3 за період з
01.06.2004р. по 31.08.2005р.; зобов'язано відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України в місті Чернігові
надалі включати в акти щомісячних звірок витрат за особовими
справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності
внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який
помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання суми фактичних місячних витрат на виплату пенсій за
пенсійними справами ОСОБА_1 НОМЕР_1, ОСОБА_2, НОМЕР_2 та ОСОБА_3,
НОМЕР_3 за період з 01.06.2004р. по 31.08.2005р.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17
січня 2006 року апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України в місті Чернігові залишено без
задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від
10 жовтня 2005 року змінено, з його резолютивної частини виключено
частину про зобов'язання відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в місті Чернігові надалі включати
в акти щомісячних звірок витрат за особовими справами потерпілих,
в цій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в місті Чернігові звернулося з касаційною скаргою, у якій
просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 10
жовтня 2005 року та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 17 січня 2006 року скасувати та прийняти
нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права,
зокрема безпідставність посилання судів першої та апеляційної
інстанції на Угоду держав - учасниць СНД в галузі пенсійного
забезпечення від 13.03.1992р., оскільки зазначена Угода не
ратифікована Верховною Радою України; особи, які отримали
ушкодження здоров'я за межами України і переїхали до неї на
постійне місце проживання, не були застраховані в Україні і за них
не сплачувалися до Фонду страхові внески. Скаржник стверджує, що
пенсія, виплачена потерпілому охоплюється поняттям "шкода", тому
до спірних правовідносин має застосуватися вищезазначена угода.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги
колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а
судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та
апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до ст. 10
Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
здійснюється органами Пенсійного Фонду України. Стаття 81
вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в
тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або
професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного Фонду.
З набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
обов'язок відшкодування шкоди,
заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в
разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати
йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по
інвалідності в зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань.
Положення ч.2 п.5 ст. 24 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
встановлює, якщо
після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи
надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від
нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального
страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата
здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При
цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право
звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального
страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Судом першої інстанції встановлено, що витрати, понесені
Пенсійним Фондом України у зв'язку із виплатою пенсій,
передбачених ст.26 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
підлягають відшкодуванню Фондом соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві. Вказане
підтверджується ст.7 Закону України "Про страхові тарифи на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили
втрату працездатності" ( 2272-14 ) (2272-14)
, відповідно до якої органи
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві, починаючи з 1 квітня 2001 р.
відшкодовують органам Пенсійного фонду України пенсії, сплачені
особам, яким призначено пенсії внаслідок нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з
втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання.
Сумісною постановою правління Пенсійного фонду України та
правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України від 04.03.03 р. №
5-4\4 затверджено "Порядок відшкодування Фондом соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з
виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання" (Порядок), що встановив
механізм погодження та відшкодування таких витрат.
Пунктом 5 Порядку визначено, що органи Пенсійного фонду
України щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним на
підставі Списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності
внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який
помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання та Списку померлих осіб, які отримували пенсії по
інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або
професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України звірку витрат по
особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки
витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по
інвалідності ...та до 15 числа місяця наступного за звітним
подають його відповідним головним управлінням Пенсійного фонду
України і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та
профзахворювань України в АРК, областях, містах Києві та
Севастополі.
Лише на підставі даних особових справ інвалідів, занесених до
актів звірки, робочі органи Фонду соціального страхування від
нещасних випадків визначають загальну суму витрат, що підлягає
відшкодуванню в централізованому порядку.
Судами як першої так і апеляційної інстанцій встановлено, що
згідно з актами про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від
29.11.94р. НОМЕР_4, від 25.03.2002р.НОМЕР_5, від 06.07.1994р.
(а.с. 17-28) з громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
трапились нещасні випадки поза межами України, зазначеним
громадянам виплачуються пенсії за рахунок коштів Пенсійного Фонду
України.
Обставина фактичної виплати пенсії зазначеним громадянам
відповідачем не спростовувалася, предметом судового розгляду не
була.
Відповідно до п. 5 Порядку УПФ в Новозаводському районі
(починаючи з червня 2004 року по серпень 2005 року) були складені
акти щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих, яким
виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на
виробництві, в яких були зазначені загальні суми витрат, що
підлягають відшкодуванню. Акти звірок були подані на узгодження та
підписання відповідачу. Але останній відмовився підписати акти із
мотивів настання нещасного випадку на території колишнього СРСР,
що на думку відповідача не є підставою для відшкодування сум
виплачених пенсій по інвалідності, оскільки потерпілі не є
застрахованими за законодавством України.
З часу прийняття Закону України "Про страховані тарифи на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили
втрату працездатності" ( 2272-14 ) (2272-14)
, передбачено обов'язок Фонду
соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та
профзахворювань України проводити відшкодування ПФУ.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
особи, право яких на отримання
відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із
законодавством СРСР про відшкодування шкоди, завданої працівникам
внаслідок травмування на виробництві, мають право на забезпечення
по страхуванню від нещасного випадку на виробництві.
Відповідно до ст.3 Угоди про гарантії прав громадян держав
учасниць Співдружності Незалежних держав в області пенсійного
забезпечення від 13.02.1992 р. всі витрати, які зв'язані із
здійсненням пенсійного забезпечення по цій Угоді, несе держава,
яка надає забезпечення. Взаєморозрахунки не проводяться, якщо інше
не передбачено двосторонніми угодами.
Посилання відповідача на те, що вказана Угода не може бути
прийнята до уваги, оскільки не ратифікована Верховною Радою
України є безпідставне, оскільки рішенням Конституційного Суду
України від 12.07.2000 р. № 9-рп/2000 ( v009p710-00 ) (v009p710-00)
встановлена
неконституційність положень статті 7 Закону України "Про
міжнародні договори" ( 1906-15 ) (1906-15)
, а саме ратифікація міжнародних
договорів шляхом ухвалення Верховною Радою України спеціального
закону про ратифікацію.
Тому посилання позивача на норми Угоди від 13.03.1992 р. є
правомірним.
Обгрунтування відповідачем своєї позиції по відмові виконати
дії по підписанню актів про взаємні розрахунки із УПФ положенням
Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди,
заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або
іншими ушкодженнями здоров'я, які пов'язані із виконанням трудових
обов'язків, від 09.09.1994 р. є неправомірним, оскільки вказана
Угода передбачає відшкодування шкоди, заподіяної працівнику
каліцтвом, професійним захворюванням або іншими ушкодженнями
здоров'я, які пов'язані із виконанням ними трудових обов'язків і
не регулює питання виплати пенсій, що відповідає і вимогам
цивільного законодавства, зокрема ст. 1195 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 456 ЦК Української РСР.
Тобто відшкодування шкоди фізичній особі і відшкодування
витрат на пенсійне забезпечення у зв'язку з трудовим каліцтвом -
це різні поняття, які регулюються різними нормативно-правовими
актами.
Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій вірно
встановлені фактичні обставини справи, яким дана належна правова
оцінка і правомірно зроблений висновок про підставність
заявлених позовних вимог Управління пенсійного фонду України в
Новозаводському районі міста Чернігова про зобов'язання
відповідача вчинити дії по підписанню актів щомісячних звірок
витрат по особових справах ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за період
з 01.06.2004р. по 31.08.2005р. яким виплачена пенсія по
інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або
професійного захворювання за червень 2004 р. - серпень 2005 р.
При встановленні наведених фактів судами не порушено норм
матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не
спростовують.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в місті Чернігові залишити без
задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського
суду від 17 січня 2006 року та рішення Господарського суду
Чернігівської області від 10 жовтня 2005 року по справі №18/221,
із змінами, внесеними вказаною постановою, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строки та в порядку,
передбаченими ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий /підпис/ В.В. Харченко
Судді /підпис/ Н.В. Васильченко
/підпис/ Л.Я. Гончар
/підпис/ О.О. Кравченко
/підпис/ М.О. Федоров
З оригіналом вірно суддя Н.В.Васильченко