К/С № К-7589/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.02.2007 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Рибченка А.О.
Ланченко Л.В.
Нечитайло О.А.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Приватного підприємства "Укрспецбудмонтаж"
на рішення Господарського суду Луганської області від
11.07.2005 р.
та постанову Луганського апеляційного господарського суду від
22.08.2005р.
у справі № 9/274 н (1/381 н)
за позовом Приватного підприємства "Укрспецбудмонтаж"
до Державної податкової інспекції у місті Свердловську
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Луганської області від
11.07.2005р., залишеним без змін постановою Луганського
апеляційного господарського суду від 22.08.2005р., відмовлено у
задоволені позову про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.
Свердловську № 0001492342/0 від 23.12.2003р.; № 0001492342/1 від
19.01.2004р.; № 0001492342/2 від 29.03.2004р.; № 00014923442/2
від 29.03.2004р.; № 0001492342/3 від 17.06.2004р., в яких
позивачу визначено суму податкового зобов2язання з податку на
прибуток в сумі 171630 грн. і штрафні санкції в сумі 144504 грн.,
а всього 316134 грн.
Відмовляючи в позові, суди першої та апеляційної інстанцій
виходили з того, що позивач, у порушення вимог п.п. 4.2.3. п. 4.2
ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 р. № 2181-III не довів суду, що
відповідач неправомірно донарахував податок на прибуток у сумі
171630 грн. та застосував штрафні санкції у сумі 144504 грн.
Позивач не спростував встановлені перевіркою факти порушення п.
4.1 ст. 4, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
ПП "Укрспецбудмонтаж" подало касаційну скаргу, в якій просить
скасувати вказані судові рішення в повному обсязі, посилаючись на
порушення норм матеріального та процесуального права.
Позивач про час та місце касаційного розгляду повідомлявся за
адресами, зазначеними у позовній заяві та касаційній скарзі:
94800, Луганська обл., м.Свердловськ, вул. Пирогова, 5 та 94800,
Луганська обл., м. Свердловськ, вул. Косіора, 1/5). Згідно із
поштовими довідками на конвертах, в яких надсилалися
повістки-повідомлення, ПП "Укрспецбудмонтаж" за вказаними
адресами відсутнє.
Податкова інспекція, належним чином повідомлена про час та
місце касаційного розгляду справи, свого представника в судове
засідання не направила.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи
касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд
касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
Актом перевірки № 639-23-1-31247330 від 23.12.2003 р. за
період з 01.07.2001 р. по 30.09.2003 р. зафіксовані порушення
позивачем вимог п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 12.1.5
п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, що
зумовило заниження податку на прибуток у розмірі 171630 грн.
Порушення позивачем вимог п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
полягало в тому, що підприємство не збільшило валовий доход на
суму заборгованості, визнаної судом у 4 кварталі 2002 року у сумі
8900 грн.
Порушення вимог ст. 4.1 ст. 4 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
полягало у
частковому невключенні до складу валового доходу прибуток від
реалізації підрядних робіт згідно ф. № 2 КП "ДЄУ" у 2 кварталі
2003 р. у сумі 12000 грн.
Порушення вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
полягало у
віднесенні до валових витрати, не підтверджені відповідними
розрахунковими платіжними та іншими документами, обов'язковість
ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення
податкового обліку у загальній сумі 572206 грн. Перелік
господарських операцій за якими були сформовані валові витрати, не
підтвердженій відповідними документами, наведений в акті перевірки
та встановлений рішеннями судів попередніх інстанцій.
На підставі акту перевірки податковою інспекцією згідно із
п.п. "б" п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001492342/0 від
23.12.2003 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з
податку на прибуток в сумі 171630 грн. та штрафних санкцій в сумі
144504 грн.
За результатами оскарження позивачу надіслані податкові
повідомлення-рішення від 19.01.2004 р. № 0001492342/1, від
29.03.2004 р. № 0001492342/2, від 17.06.2004 р. № 0001492342/3.
Суд касаційної інстанції знаходить обгрунтованими висновки
судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для визнання
недійсними вказаних повідомлень-рішень, оскільки позивачем не було
доведено, що встановлені перевіркою порушення, за які податковим
органом визначено суму податкового зобов'язання з податку на
прибуток та застосовані штрафні санкції, не мали місця.
Суди попередніх інстанцій, розглядаючи даний спір за
правилами Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, правильно керувалися приписами п.п. 4.2.3 п. 4.2 ст.
4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181-III, за якими обов'язок доведення того, що
будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках,
визначених п.п. 4.2.2. цього Закону, є помилковим, покладається на
платника податків.
Позивачем судам попередніх інстанцій не було надано належних
доказів, які б підтверджували правомірність віднесення до валових
витрати по встановленим перевіркою та судами господарським
операціям. За приписами п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
від
28.12.1994 р. №334/94-ВР не належать до складу валових витрат
будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими,
платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і
зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Судом апеляційної інстанції досліджувалися надані позивачем
ксерокопії документів, але правильно не були враховані, як докази,
у підтвердження зазначених у рішеннях витрат позивача, оскільки
вони не відповідають вимогам ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
від 16.07.1999 р. № 996-XIV, відповідно не можуть бути документами
на підставі яких формуються валові витрати.
Враховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій
узгоджуються з обставинами у справі та відповідають нормам
матеріального права, застосованим судами при вирішенні даного
спору.
Доводи податкової інспекції, викладені у касаційні скарзі,
відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки вони суперечать
вищевикладеній позиції та обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Укрспецбудмонтаж"
залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Луганської
області від 11.07.2005 р. та постанову Луганського апеляційного
господарського суду від 22.08.2005 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження
за винятковими обставинами.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді А.О. Рибченко
Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.I. Степашко