ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                    I М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
     28 лютого 2007 року  м. Київ
     Суддя Вищого адміністративного  суду  України  Ліпський  Д.В.
розглянувши матеріали касаційної  скарги  дочірнього  підприємства
"Сумський  облавтодор"  на  рішення  апеляційного  суду   Сумської
області від 4 жовтня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до  ДП
"Сумський   облавтодор"   ВАТ   "Державна   акціонерна    компанія
"Автомобільні дороги України" про визнання наказів про  накладання
дисциплінарних  стягнень  та  звільнення  з  роботи   незаконними,
поновлення  на  роботі,  стягнення  середнього  заробітку  за  час
вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди,  -
     В С Т А Н О В И В :
     У лютому 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з  позовом   до
ДП  "Сумський  облавтодор"  ВАТ  "Державна   акціонерна   компанія
"Автомобілі дороги України" про визнання  наказів  про  накладання
дисциплінарних  стягнень  та  звільнення  з  роботи   незаконними,
поновлення  на  роботі,  стягнення  середнього  заробітку  за  час
вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди.
     Рішенням Шосткінського міськрайонного суду  Сумської  області
від 19 липня 2005 року позов ОСОБА_1. задоволено частково. Визнані
незаконними накази №НОМЕР_1 та №НОМЕР_2, наказ без номера і  дати,
якими на позивача  накладені  дисциплінарні  стягнення  у  вигляді
догани та поновлено ОСОБА_1. на раніше займаній посаді. Стягнуто з
відповідача на користь позивача середньомісячний заробіток за  час
вимушеного прогулу з 13 квітня 2005 року по 19 липня 2005  року  в
розмірі 2360, 61 грн. та 20000  грн.  на  відшкодування  моральної
шкоди. Стягнуто з IНФОРМАЦIЯ_1 ДП "Сумський  облавтодор"  ОСОБА_2.
на користь ДП "Сумський облавтодор"  1500  грн.,  з  ДП  "Сумський
облавтодор" на користь держави державне мито.
     Рішенням апеляційного суду Сумської області від 4 жовтня 2005
року рішення Шосткінського міськрайонного  суду  Сумської  області
від 19  липня  2005  року  змінено  в  частині  розміру  стягнення
моральної  шкоди,  зменшивши  цій  розмін  та  в  частині  розміру
стягнення державного мита. В решті рішення суду залишено без змін.
     Не  погоджуючись  з  рішенням  суду   апеляційної   інстанції
відповідач звернувся  з  касаційною  скаргою  до  Верховного  Суду
України, який своєю ухвалою від 14 червня 2006  року  направив  її
разом зі справою до Вищого адміністративного суду України.
     За  визначенням,  наведеним  у  п.  2  ч.  1  ст.  3  Кодексу
адміністративного судочинства  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          (далі  -  КАС 
України), адміністративний суд це  суд  загальної  юрисдикції,  до
компетенції якого  цим  Кодексом  віднесено  розгляд  і  вирішення
адміністративних справ.
     Відповідно до положень  ч.  1  ст.  38  Закону  України  "Про
судоустрій України" ( 3018-14 ) (3018-14)
         Вищий адміністративний суд України
є вищим судовим органом  спеціалізованих,  тобто  адміністративних
судів і, відповідно до інстанційної підсудності, визначеної у ч. 3
ст. 20 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , переглядає судові рішення місцевих
та апеляційних адміністративних судів  у  касаційному  порядку  як
суд касаційної інстанції.
     До   створення   системи   адміністративних    судів    Вищий
адміністративний суд України, відповідно до  правил  ст.  210  КАС
України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   є   судом    касаційної    інстанції    в
адміністративних   справах,   які   розглядаються   судами   інших
юрисдикцій,   але    за    правилами,    встановленими    Кодексом
адміністративного    судочинства    ( 2747-15 ) (2747-15)
        .    Дана    справа
розглядалася після 1  вересня  2005  року,  тобто  після  набрання
чинності КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , за правилами, встановленими  ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
        .
     Оскільки  компетенція  Вищого   адміністративного   суду   не
поширюється на перегляд у касаційному порядку  судових  рішень  по
справах, розглянутих за правилами цивільного судочинства  під  час
дії КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , то у відповідності до положень  п.  1
ч. 4 ст. 214 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         це є підставою для відмови  у
відкритті касаційного провадження
     На  підставі  наведеного,  керуючись  ст.   214  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , -
     У Х В А Л И В:
     Відмовити  у  відкритті  провадження  за  касаційною  скаргою
дочірнього   підприємства   "Сумський   облавтодор"   на   рішення
апеляційного суду Сумської області  від  4  жовтня  2005  року  по
справі  за  позовом  ОСОБА_1  до  ДП  "Сумський  облавтодор"   ВАТ
"Державна акціонерна компанія "Автомобільні  дороги  України"  про
визнання  наказів  про  накладання  дисциплінарних   стягнень   та
звільнення з роботи незаконними, поновлення на  роботі,  стягнення
середнього заробітку за час  вимушеного  прогулу  і  відшкодування
моральної шкоди.
     Справу повернути до Верховного Суду України.
     Ухвала оскарженню не підлягає, окрім як із підстав,  у  строк
та у порядку, визначених ст.ст. 237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Суддя:  Д.В. Ліпський