Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.I. - головуючий,

Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,

Кобилянського М.Г.,

Ліпського Д.В.,

Юрченко В.В.,

при секретарі Дашківській О.Є.

з участю представника відповідача Гришка Руслана Юрійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 січня 2005 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області від 26 квітня 2005 року в справі за позовом ОСОБА_1до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області про визнання нечинним рішення та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

У липні 2004 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом за захистом трудових прав.

Зазначала, що наказом Голови Державної податкової адміністрації у Запорізькій області НОМЕР_1 за зрив термінів формування та відправки загальної звітності її незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності й оголошена догана. Просила визнати нечинними пункти 1 й 4 наказу, які стосуються її, стягнути з Державної податкової адміністрації у Запорізькій області 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди та зобов'язати відповідача принести публічне вибачення.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 січня 2005 року, залишеного без змін ухвалою судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області від 26 квітня 2005 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивачка зазначає, зокрема, що складання звіту 2-ПТС, що стало підставою для накладання дисциплінарного стягнення, не входило до її посадових обов'язків. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішень, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлена.

Представник відповідача касаційну скаргу не визнав, просив її відхилити посилаючись на те, що судові рішення відповідають вимогам законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на державній службі й займала посаду державного податкового інспектора відділу дослідчих перевірок головного відділу податкової міліції Бердянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області.

На підставі розпоряджень начальника Бердянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області від 20 квітня 2004 року №НОМЕР_2 НОМЕР_3за фактом несвоєчасного надання відділом дослідчих перевірок головного відділу Бердянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області до відділу обліку та звітності звіту про фактичні надходження по донарахованих сумах до бюджету за результатами контрольної роботи за формою 2-ПТС станом на 16 квітня 2004 року, 30 квітня 2004 року комісією Бердянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області проведене службове розслідування.

В акті службового розслідування від 30 квітня 2004 року вказується на неналежне виконання ОСОБА_1 службових обов'язків, а саме надання у відділ звіту 2-ПТС з затримкою на декілька днів, що призвело до зриву строків формування та відправки відділом загальної звітності. Iніціювалося питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Наказом Голови Державної податкової адміністрації у Запорізькій області НОМЕР_1 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.

Вирішуючи спір суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходили з того, що службове розслідування проведено у відповідності до Порядку проведення службового розслідування, а дисциплінарне стягнення застосоване відповідно до вимог статей 147, 147-1 й 148 Кодексу законів про працю України.

З такими висновками погодитися неможна виходячи с наступного.

Відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України "Про державну службу" (3723-12) конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції.

Розпорядженням начальника Бердянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області НОМЕР_4, зокрема, ОСОБА_1 призначено відповідальною за своєчасність, повноту та достовірність внесення інформації в АРМ "АУДИТ".

Судами встановлено, що ОСОБА_1 складала звіт 2-ПТС з вересня 2003 року після уходу у відпустку у зв'язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною старшого державного податкового ревізор-інспектора відділу ОСОБА_2, яка займалася складанням такого звіту.

Позивачка посилалася на те, що на неї був покладений обов'язок складання звіту, що не входило до її посадових обов'язків.

При розгляді трудових спорів судам слід мати на увазі, що частиною 3 статті 43 Конституції України (254к/96-ВР) використання примусової праці заборонено. У зв'язку з цим не можуть застосовуватись як такі, що суперечать Конституції, правила статей 32, 33, 34 Кодексу законів про працю України, відомчих положень чи статутів про дисципліну тощо, які передбачають можливість тимчасового переведення працівника без його згоди на іншу роботу в порядку дисциплінарного стягнення, у разі виробничої необхідності або простою, а також можливість виконання ним роботи, не передбаченої трудовим договором.

У порушення вимог статей 86, 159,161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені положення закону і, як наслідок, не перевірив доводи позивачки щодо порушення її трудових прав.

На приведені порушення не звернув увагу і апеляційний суд.

За таких обставин постановлені в справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд із підстав, передбачених частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 січня 2005 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області від 26 квітня 2005 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.