К-2154/06 Про перерахунок пенсії та стягнення суми - Текст документа

розглянувши у касаційній інстанції в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії та стягнення суми за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 28 січня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 05 квітня 2005 року,-

встановила:

Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом, в заяві зазначає, що проходив службу в Збройних Силах України та в 1991 році був звільнений у запас і йому була призначена пенсія за вислугу років. Вважає, що відповідач повинен обчислювати йому пенсію з врахуванням змін розмірів грошового забезпечення, які відбулася після його звільнення зі служби. Вважає, що при визначенні розміру пенсії не був зроблений перерахунок з урахуванням змін грошового забезпечення: премія 33,3%, встановлена Указом Президентом України від 14.06.1995 року №615/95 (615/95) ; обов'язкові постійні доплати згідно п.32.1, п.33.1, п.36.1 "Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України", затвердженого наказом Міністра Оборони України від 05.03.2001 р. № 75;100% надбавка, встановлена Указом Президента України від 23.02.2002 року №173 (173/2002) ; 90% надбавка за безперервну службу, встановлена Указом Президента України від 05.05.2003 року №389 (389/2003) ; 10% надбавка за роботу з таємними документами згідно із ст.31, 45,50,559, 564 НЗГС - 90 від 07.08.1990 р.

Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 28 січня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 05 квітня 2005 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані рішення і постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що вказані позивачем надбавки відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували її під час проходження служби і звільнені після їх запровадження. Під час проходження служби позивач вказаних надбавок не отримував, оскільки звільнений до їх запровадження, а тому дія вищевказаних нормативних актів на нього не поширюється.

Згідно ч.3 ст.211 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України (2747-15) ) підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог ст.220 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст.227 КАС України (2747-15) підстави для їх обов'язкового скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст.ст.220, 222, 224, 230, 231 КАС України (2747-15) , колегія суддів, -ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 28 січня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 05 квітня 2005 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає. Згідно ст.ст.236, 237 КАС України (2747-15) рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.