ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Харченка В.В., суддів: Васильченко
Н.В., Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Матолича С.В., розглянувши у
попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної
податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва на ухвалу
Господарського суду міста Києва від 18 травня 2005 року та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 липня
2005 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у
Святошинському районі міста Києва до приватного підприємства
"Зовнішполімерторг" та приватного підприємства "Лугпромснаб - Т"
про визнання угоди недійсною, за касаційною скаргою,-
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2005 року Державна податкова інспекція у
Святошинському районі міста Києва звернулася з позовом до
Приватного підприємства "Зовнішполімерторг" та Приватного
підприємства "Лугпромснаб-Т" про визнання недійсною угоди за
ознаками статті 207 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
та
одержаного сторонами за угодою.
Позовні вимоги грунтувалися на тому, що рішенням Жовтневого
районного суду міста Луганська від 21 жовтня 2003 року було
визнано недійсними з моменту реєстрації установчі документи
Приватного підприємства "Лугпромснаб-Т".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 березня 2005
року у позивача було витребувано докази оплати Приватним
підприємством "Зовнішполімерторг" товару за оспорюваною угодою,
повний текст рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від
21 жовтня 2003 року та докази на підтвердження його чинності та
довідки про включення відповідачів до ЄДРПОУ.
У зв'язку з невиконанням позивачем зазначених вимог ухвали
суду, ухвалою Господарського суду м. Києва від 18 травня 2005
року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 4 липня 2005 року позов було залишено без
розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погоджуючись з зазначеними ухвалами ДПI у Святошинському
районі м. Києва звернулася з касаційною скаргою, у якій просить
ухвалу Господарського суду м. Києва від 18 травня 2005 року та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 липня
2005 року скасувати та постановити рішення про задоволення
позовних вимог.
Розглянувши касаційну скаргу та вивчивши матеріали справи
колегія суддів доходить висновків про відсутність підстав для її
задоволення.
Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції
переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у
межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати
порушення норм матеріального чи процесуального права, на
які не було посилання в касаційній скарзі.
У відповідності до вимог ст.33 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, за правилами якого слухалася справа в
судах першої та апеляційної інстанцій кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог та заперечень.
Згідно п.5 ст.81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не
подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для
вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у
засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає
вирішенню спору.
Оскільки касаційна скарга не містить посилань на порушення
судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи
процесуального права при винесенні оскаржуваних рішень, вона
вбачається такою, що задоволенню не підлягає.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
при розгляді справи допущено неправильне застосування норм
матеріального чи порушення норм процесуального права, які
передбачені ст.ст. 225-229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
як підстави для
зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без
розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення суду апеляційної
інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та
процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана
вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують,
підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні
відсутні.
Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Святошинському районі міста Києва залишити без задоволення, а
ухвалу Господарського суду міста Києва від 18 травня 2005 року та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 липня
2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і
оскарженню не підлягає, крім, як з підстав, у порядку та у строки,
передбачені ст.ст.237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий /підпис/ В.В. Харченко
Судді /підпис/ Н.В. Васильченко
/підпис/ Л.Я. Гончар
/підпис/ О.О. Кравченко
/підпис/ С.В. Матолич
З оригіналом вірно суддя Н.В.Васильченко