Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.I.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі Дашківській О.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 19.04.2004 р. та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 08.07.2004 р. по справі за скаргою ОСОБА_1на рішення управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, -

встановила:

У лютому 2004 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на рішення управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах.

Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 19.04.2004 р. скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано як незаконне рішення УПФУ в Новопсковському районі Луганської області від 05.12.2003 р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах. Зобов'язано УПФУ в Новопсковському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах з дня її звернення про призначення пенсії. Стягнуто з УПФУ в Новопсковському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 8,50 грн. державного мита.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 08.07.2004 р. судове рішення залишено без змін.

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга УПФУ в Новопсковському районі Луганської області, в якій ставиться питання про їх скасування та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні скарги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушення судами норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін з наступних підстав.

Судами встановлено, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 пропрацювала в колгоспі ім. Леніна Новопсковського району Луганської області з 01.01.1975 р. по 31.12.1995 р. на посаді доярки, тобто більше 20 років, і нею значно перевищена норма встановленого мінімуму трудоднів (людино-днів) за рік, а при зверненні із заявою про призначення пенсії досягла відповідного віку.

Згідно пункту "д" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) від 05.11.1991 р. № 1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) від 05.11.1991 р. № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Тому судами зроблено правильний висновок про те, що ОСОБА_1 має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки її трудовий стаж підтверджено трудовою книжкою.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно. Встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу підстав не має, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 212, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області залишити без задоволення, а рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 19.04.2004 р. та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 08.07.2004 р. по справі за скаргою ОСОБА_1на рішення управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.