№ К-7539/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є, Шипуліної
Т.М.
при секретарі:
розглянувши у відкритому судовому засіданні
Павлушку Р.С.
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському
районі м. Донецька
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
05.07.2005 р.
у справі № 2/89 господарського суду Донецької області
за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі
м. Донецька
до Товариства з обмеженою відповідальності "ТВ плюс"
про стягнення суми податкового зобов'язання з ПДВ у загальній
сумі 2 204 145,20 грн., визначеної за непрямими методами
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою
відповідальності "ТВ плюс"
до Державної податкової інспекції у Київському районі м.
Донецька
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 25.05.2005
р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 05.07.2005 р., в позові ДПI у Київському
районі м. Донецька до ТОВ "ТВ плюс" про стягнення на користь
Державного бюджету України податкового зобов'язання з податку на
додану вартість у сумі 1 102 072,60 грн. та штрафних санкцій у
сумі 1 102 072,60 грн. відмовлено; зустрічний позов ТОВ "ТВ плюс"
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПI у
Київському районі м. Донецька від 16.02.2005 р. №
0000482340/0-3268/10/23-113 про визначення цьому товариству
податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість
в сумі 2 204 145,20 грн., в тому числі основний платіж - 1 102
072,60 грн. та штрафні санкції, застосовані на підставі підпунктів
17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 ст.17 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
-110 272,60 грн.
Судові рішення вмотивовані тим, що реалізація ТОВ "ТВ плюс"
квитків "Запрошення на гру до телеекрану" за своєю суттю є
прийняттям ставок у телевізійній комп'ютерній грі "Українське
лото", у зв'язку з чим такі операції в силу підпункту 3.2.4 пункту
3.2 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не є об'єктом оподаткування, а визначення податковою
інспекцією товариству суми податкового зобов'язання згідно
спірного податкового повідомлення-рішення з обсягу реалізації
зазначених квитків є незаконним.
В касаційній скарзі ДПI у Київському районі м. Донецька
просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити
нове рішення про направлення справи на новий розгляд, посилаючись
на порушення судами попередніх інстанцій ст. 35 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною
підставою для визначення ТОВ "ТВ плюс" податкового зобов'язання за
платежем з податку на додану вартість в сумі 2 204 145,20 грн.
податковим повідомленням-рішенням від 16.02.2005 р. №
0000482340/0-3268/10/23-113, прийнятим згідно з пунктом 4.3 ст.4
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, слугував висновок контролюючого органу, викладений в
акті перевірки від 17.01.2005 р., про заниження товариством
податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень
2002 року - листопад 2004 року на загальну суму 1 102 072,60 грн.
внаслідок не включення до обсягу продажу вартості реалізованих
квитків "Запрошення на гру до телеекрану".
Реалізація ТОВ "ТВ плюс" вказаних квитків здійснювалась
відповідно до наявного у товариства свідоцтва про державну
реєстрацію прав автора на твір ПА № 4846 - комп'ютерну програму
"Програма для проведення телевізійної комп'ютерної гри "Українське
лото". Матеріалами справи підтверджено, що такий квиток має назву
гральної картки члена клубу "Українське лото", містить правила гри
та вказівку щодо розміру ставки / а.с. 76 /.
Відповідно до підпункту 3.2.4 пункту 3.2 ст.3 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не є об'єктом
оподаткування операції з прийняття ставок, у тому числі шляхом
обміну коштів на жетони чи інші замінники гривні, призначені для
використання в гральних автоматах та іншому гральному
устаткуванні.
Реалізуючи квитки на участь у комп'ютерній телегрі, ТОВ "ТВ
плюс" тим самим приймав від бажаючих взяти участь у грі ставки на
вірогідність виграшу, що давало особам, які придбали такий квиток,
право на участь у грі. З огляду на це суди попередніх інстанцій
дійшли правильного висновку, що у ТОВ "ТВ плюс" не було обов'язку
оподатковувати обсяг продажу квитків податком на додану вартість,
а у податкової інспекції підстав для донарахування товариству
спірної суми податкових зобов'язань та для стягнення цієї суми з
товариства в примусовому порядку.
Такий висновок судів попередніх інстанцій відповідає
встановленим обставинам справи та правильному застосуванню норм
матеріального права.
Згідно ст.35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, за правилами якого
здійснений судовий розгляд даної справи, преюдиційне значення
визнається за фактами, встановленими рішенням господарського суду
під час розгляду справи, в якій беруть участь ті ж самі сторони,
що і в іншій справі, для якої встановлена преюдиція. Це, однак, не
стосується правової оцінки судом таких обставин. У зв'язку з цим
посилання судів першої та апеляційної інстанції на юридичну оцінку
обставин щодо реалізації ТОВ "ТВ плюс" квитків на участь у
комп'ютерній телегрі, яка дана в рішенні господарського суду
Донецької області від 21.01.2002 р. у справі № 34/458-а, не
відповідає правильному застосуванню ст.35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Разом з тим, враховуючи, що обставини справи встановлені
повно, зазначене порушення цієї норми процесуального права не
призвело до прийняття неправильних судових рішень у справі, а
відтак не є підставою для їх скасування.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському
районі м. Донецька залишити без задоволення, а постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2005р. - без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Бившева Л.I.
Костенко М.I.
Маринчак Н.Є.
Шипуліна Т.М.
З оригіналом згідно
Суддя Усенко Є.А.