№ К-11335/06
 
                ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     22 лютого 2007 року  м. Київ
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
     головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
     суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є, Шипуліної
Т.М.
 
     при секретарі: розглянувши у відкритому судовому засіданні
     Павлушку Р.С.
     касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Шевченківському районі м. Львова
     на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
22.03.2005 р.
     у  справі  №  5/2894-19/344  господарського  суду  Львівської
області
     за позовом Військового прокурора Західного регіону України  в
інтересах держави в особі Міністерства  оборони  України  в  особі
Державного підприємства Міністерства оборони  України  "Львівський
радіо-ремонтний завод" (військова частина А 2304)
     до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.
Львова
     про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
 
                            ВСТАНОВИВ:
     Рішенням   господарського   суду   Львівської   області   від
21.12.2004  р.,  залишеним   без   змін   постановою   Львівського
апеляційного  господарського  суду  від   22.03.2005   р.,   позов
задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПI у
Шевченківському   районі   м.   Львова   від   29.07.2004   р.   №
000558/830/0/18942   про   визначення   державному    підприємству
Міністерства оборони України  "Львівський  радіо-ремонтний  завод"
А-2304 податкового зобов'язання за платежем з податку на  землю  в
сумі 175 590,45 грн., в тому числі: основний платіж -  117  060,30
грн. та штрафні санкції, накладені на  підставі  підпункту  17.1.3
пункту  17.1  ст.17  Закону   України   "Про   порядок   погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        , - 58 530,15 грн.
     Судові рішення вмотивовані  тим,  що  позивач  відповідно  до
ст.55 Закону України "Про Державний бюджет України  на  2003  рік"
( 380-15 ) (380-15)
         був звільнений від сплати земельного податку, у зв'язку
з чим визначення йому податкового зобов'язання за 2003 рік  згідно
спірного податкового повідомлення-рішення є неправомірним.
     В касаційній скарзі ДПI у Шевченківському  районі  м.  Львова
просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити
нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами
першої та апеляційної інстанцій ст.12 Закону України "Про плату за
землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
         та ст.55 Закону України "Про  Державний  бюджет
України на 2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
        .
     Заперечуючи  проти  касаційної  скарги,  військовий  прокурор
Західного регіону України просить залишити скаргу без задоволення,
як необгрунтовану.
     Перевіривши  правильність  застосування  судами   першої   та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального  права,
юридичної  оцінки   обставин   справи,   колегія   суддів   Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку. що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
     Судами  попередніх  інстанцій  встановлено,  що  спірна  сума
податкових зобов'язань  визначена  ДП  "Львівський  радіоремонтний
завод" А-2304 за земельні ділянки загальною площею 134600,00 кв. м
по вул. Жовківській, 8 та 11 в м. Львові за період з 01.01.2003 р.
по 01.06.2003 р., а також по вул. Пластовій,344  в  м.  Львові  за
період з 01.01.2003 р. по 01.01.2004 р. у зв'язку  із  зазначенням
заводом  в  розрахунку  земельного  податку  про  пільговий  режим
оподаткування в 2003 році.
     Статтею 55 Закону України "Про Державний  бюджет  України  на
2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
         були звільнені від сплати земельного податку,
зокрема,   військові   частини,   військові   навчальні   заклади,
науково-дослідні установи, які утримуються за рахунок  бюджету  та
належать до сфери управління Міністерства оборони України та інших
утворених відповідно до законів України  військових  формувань,  а
також   підприємства   Міністерства   оборони   України.   Перелік
зазначених підприємств з визначенням розмірів  земельних  ділянок,
як  передбачено  зазначеною  статтею,   затверджується   Кабінетом
Міністрів України за погодженням з відповідними органами місцевого
самоврядування, а на території Автономної  Республіки  Крим  -  за
погодженням з Верховною  Радою  Автономної  Республіки  Крим.  При
цьому  земельні  ділянки,  які  використовуються  не  за  цільовим
призначенням, враховуючи земельні ділянки, надані  в  оренду,  або
земельні ділянки під будівлями / спорудами /,  наданими  в  оренду
третім особам, обкладаються  земельним  податком  у  встановленому
порядку.
     Відповідно до статуту  державного  підприємства  Міністерства
оборони України "Львівський  радіо-ремонтний  завод"  /  військова
частина А-2304 / вказане підприємство створене з  метою  виконання
замовлень Міністерства оборони України  по  ремонту  озброєння  та
військової техніки.
     Земельні ділянки, щодо яких заводом заявлено пільговий  режим
оподаткування  в  розрахунку  земельного  податку  за  2003   рік,
відносяться до  земель  оборони  і  використовуються  за  цільовим
призначенням.
     Завод  був  включений  в  переліки  підприємств,  затверджені
Кабінетом Міністрів України на 2001 та 2002  роки  для  звільнення
від сплати земельного податку згідно  із  законами  про  Державний
бюджет  України  на  відповідні  роки.  В   перелік   підприємств,
затверджений   постановою   Кабінету   Міністрів   України    "Про
затвердження переліку  підприємств,  що  звільняються  від  сплати
земельного податку у 2003 році, і розміри  їх  земельних  ділянок"
від 15.05.2003 р. № 706 ( 706-2003-п ) (706-2003-п)
         , ДП МО України "Львівський
радіо-ремонтний завод" А-2304 не було включено  через  несвоєчасне
погодження Львівською міською радою за зверненням заводу  розмірів
та цільового використання земельних ділянок, що перебувають в його
користуванні, як необхідної умови для  включення  підприємства  до
зазначеного переліку.
     З метою захисту прав підприємства на  отримання  відповідного
погодження  військовим  прокурором  Західного  регіону  України  в
листопаді 2004 року був пред'явлений позов до  Львівської  міської
ради.
     Згідно пункту 8 частини 3  ст.2  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          у
справах щодо оскарження рішень,  дій  чи  бездіяльності  суб'єктів
владних повноважень адміністративний суд перевіряє, чи прийняті  /
вчинені / вони  пропорційно,  зокрема  з  дотриманням  необхідного
балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав,  свобод
та інтересів особи і  цілям,  на  досягнення  яких  спрямоване  це
рішення / дія /.
     З огляду на  встановлені  у  справі  обставини  щодо  статусу
заводу як підприємства  Міністерства  оборони  України;  цільового
використання ним земельних ділянок, які входять до  складу  земель
оборони; незмінності землекористування як  за  площею,  так  і  за
цільовим  призначенням  впродовж  2001-2003  років;   підстав   не
включення заводу  до  переліку  підприємств  з  пільговим  режимом
сплати земельного податку на 2003 рік  суди  попередніх  інстанцій
дійшли правильного висновку про недійсність  спірного  податкового
повідомлення-рішення, оскільки породжені ним несприятливі наслідки
для заводу не відповідають ступеню вини  останнього  у  зв'язку  з
його не включенням до зазначеного переліку.
     Наведеним спростовуються доводи  касаційної  скарги  стосовно
порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
     Керуючись  ст.ст.   220,   223,   224,   230,   231   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
 
                            УХВАЛИВ :
     Касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Шевченківському районі  м.  Львова  залишити  без  задоволення,  а
постанову  Львівського  апеляційного   господарського   суду   від
22.03.2005 р. - без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та  в  порядку,
передбачених   статтями    236-238    Кодексу    адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Головуючий  Усенко Є.А.
     Судді  Бившева Л.I.
     Костенко М.I.
     Маринчак Н.Є.
     Шипуліна Т.М.
     З оригіналом згідно
     Суддя  Усенко Є.А.