ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

     У Х В А Л А

     I М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

     22 лютого 2007 року  м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:

     Головуючого - судді  Цуркана М.I.

     суддів:  Амєліна  С.Є.,  Гуріна  М.I.,  Кобилянського   М.Г.,
Юрченка В.В.,

     секретар:

     розглянула у відкритому судовому засіданні  касаційну  скаргу
ОСОБА_1 на рішення Запорізького Апеляційного суду від 19 листопада
2003 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії  комісії
по встановленню  статусу  учасника  війни  Токмацького  управління
праці та соціального захисту населення, -

     В С Т А Н О В И Л А :

     У серпні 2003 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі  скаргою  на
неправомірні  дії  комісії   Токмацького   управління   праці   та
соціального захисту населення по наданню статусу  учасника  війни.
Посилаючись  на  відмову  начальника  комісії  у  наданні  статусу
учасника  війни,  просила  визнати  дії  комісії   неправомірними,
зобов'язати Токмацьке  управління  праці  та  соціального  захисту
населення надати їй статус учасника війни, поклавши на  управління
судові витрати.

     Рішенням Запорізького Апеляційного суду від 19 листопада 2003
року рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 26
серпня 2003 року скасоване і постановлене нове рішення про відмову
в задоволенні вимог ОСОБА_2

     Не  погоджуючись  з  рішенням  суду  апеляційної   інстанції,
ОСОБА_2 оскаржила його у касаційному  порядку.  Просить  скасувати
рішення Запорізького Апеляційного суду від 19 листопада 2003 року,
а рішення Токмацького районного суду Запорізької  області  від  26
серпня  2003  року  залишити  в  силі,  оскільки  суд  апеляційної
інстанції  неправильно  застосував  норми   матеріального   права.
Вважає, що відповідно до ч. 2 п.  2  ст.  9  Закону  України  "Про
статус  ветеранів  війни,   гарантії   їх   соціального   захисту"
( 3551-12 ) (3551-12)
         до учасників війни належать особи, які після 1945 року
були переселені на територію України з території інших  країн.  На
її думку цей закон не пов'язує право цих  осіб  одержати  учасника
війни з подачею документів, які б підтверджували факт їх роботи  в
період війни в тилу.

     Заслухавши  доповідь  судді  Вищого  адміністративного   суду
України,  перевіривши  доводи  касаційної  скарги  за  матеріалами
справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню  не
підлягає з наступних підстав.

     Як видно із матеріалів  справи,  ОСОБА_1  народилася  в  1940
році, а в 1946 році вона разом із членами сім'ї була переселена із
Польщі на територію  України.  Звернувшись  до  суду,  ОСОБА_1  не
надала документів, які б засвідчували той факт, що вона  працювала
у період війни.

     Запорізький Апеляційний суд дійшов правильного  висновку,  що
відповідно до ст. 9 Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,
гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) (3551-12)
         від  22  жовтня  1993
року до учасників війни належать крім інших також особи, які після
1945 року були переселені на  територію  України  з  інших  країн.
Проте, особам, які народилися після 31 грудня  1932  року,  статус
учасника війни може бути встановлено лише за наявності  документів
чи інших доказів, що незаперечно підтверджують факт роботи під час
Великої Вітчизняної війни.

     За таких обставин,  суд  апеляційної  інстанції  не  допустив
порушень норм матеріального права при ухваленні судового рішення.

     Керуючись ст.ст. 210, 211, 230, 231, ч. 5 ст. 254 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів  -

     У Х В А Л И Л А :

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  рішення
Запорізького Апеляційного суду від 19 листопада 2003 року   -  без
змін.

     Ухвала набирає законної сили  з  моменту  її  проголошення  і
оскарженню не підлягає.

     ГОЛОВУЮЧИЙ :  Цуркан М.I.

     СУДДI :   Амєлін С.Є.

     Гурін М.I. 

     Кобилянський М.Г.

     Юрченко В.В.