ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї НИ
21 лютого 2007 р. м.Київ
колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Харченко В.В., суддів - Васильченко
Н.В., Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Мтолича С.В., при секретарі
Мельник I.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державного управління екології та природних
ресурсів в Донецькій області на рішення господарського суду
Донецької області від 18 липня 2005 р. та постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 14 вересня 2005 р. у справі
за позовом Державного управління екології та природних ресурсів в
Донецькій області до Гришинської сільської ради Червоноармійського
району Донецької області про стягнення 13500,00 грн -
в с т а н о в и л а:
У травні 2005 р. Державне управління екології та природних
ресурсів в Донецькій області звернулось до суду із позовом до
Гришинської сільської ради Червоноармійського району Донецької
області про відшкодування суми збитку, заподіяного державі
внаслідок порушення природоохоронного законодавства, а саме
розміщення побутових відходів в балці, розташованій поблизу села
на землі резервного фонду Гришинської сільської ради, яка не була
належним чином виділена для розташування відходів. Площа земельної
ділянки, засміченої побутовими відходами, складає 1,5 га, чим
державі заподіяні збитки на суму 13500,00 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18 липня
2005 р., яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 14 вересня 2005 р., у позові відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої
інстанції зазначив, що Гришинська сільська рада є органом
місцевого самоврядування, який спільно із природоохоронними
органами має повноваження визначати місця збереження відходів,
здійснювати контроль, видавати дозволи, тобто не відноситься до
осіб, зазначених у ст. 68 Закону України "Про охорону
навколишнього середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
та ст. 43 Закону України
"Про відходи" ( 187/98-ВР ) (187/98-ВР)
, на які покладено обов'язок
відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення
законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених
законодавством України. Iз цим висновком погодився суд
апеляційної інстанції.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями по справі, Державне
управління екології та природних ресурсів в Донецькій області
подало касаційну скаргу, в якій просить зазначені рішення судів
першої та апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нове рішення
про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами
норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи щодо
всебічності та повноти їх дослідження і обгрунтованого
застосування норм матеріального права, вивчивши доводи касаційної
скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України № 11
"Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
рішення є законним тоді, коли
суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності із нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду
не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не грунтуються на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді в суді всіх обставин
справи в їх сукупності.
Звертаючись до суду із позовом, Державне управління екології
та природних ресурсів послалось на порушення Гришинською
сільською радою природоохоронного законодавства в частині того,
що немає законного місця для розташування відходів, а також
документів на користування земельною ділянкою для їх розміщення, а
саме ст.ст. 17, 33 Закону України "Про відходи" ( 187/98-ВР ) (187/98-ВР)
,
ст.ст. 40,55 Закону України "Про охорону навколишнього
середовища", ст. 35 Закону України "Про охорону земель"
( 962-15 ) (962-15)
, ст.ст. 96, 164 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
.
Суди першої та апеляційної інстанції вказані доводи позивача
не дослідили, зробивши висновок, що Гришинська сільська рада, як
орган місцевого самоврядування не відноситься до кола осіб, які
визначені в ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього
середовища" та ст. 43 Закону України "Про відходи" ( 187/98-ВР ) (187/98-ВР)
,
на які покладено обов'язок відшкодовувати шкоду.
Крім того, судами не досліджено питання спричинення
Гришинською сільською радою шкоди державі, враховуючи, що як
зазначено у Акті перевірки від 25 листопада 2004 р., відходи
знаходились на землях, які належать до резервного фонду
Гришинської сільської ради, яка є органом місцевого самоврядування
територіальної громади, як це передбачено Законом України "Про
місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
.
Отже при ухвалені судових рішень, судами не досліджений
дійсний характер правовідносин, що виникли між сторонами, не
перевірені всі доводи позивача та невірно застосовані норми
матеріального права до спірних правовідносин.
Враховуючи, що відповідно до ст. 220 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені судом першої та апеляційної
інстанції чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність
того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,
збирати нові докази, судова колегія Вищого адміністративного суду
України вбачає за необхідне судові рішення та постанову по даній
справі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до
суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати
викладене, всебічно і повно з'ясувати всі обставини справи і в
залежності від встановленого дати їм правову оцінку, вірно
застосувавши норми матеріального права, що регулюють спірні
правовідносини та ухвалити законне і обгрунтоване рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 227, 230,
231 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Державного управління екології та природних
ресурсів в Донецькій області задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 18 липня
2005 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 14 вересня 2005 р. по справі № 35/206 скасувати, справу
направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає крім як з підстав, у строки та в порядку,
передбаченими ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий /підпис/ В.В. Харченко
Судді /підпис/ Н.В. Васильченко
/підпис/ Л.Я. Гончар
/підпис/ О.О. Кравченко
/підпис/ С.В. Матолич
З оригіналом вірно суддя Н.В.Васильченко