К/С  № К-6533/06
     ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
     УХВАЛА
     IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     21.02.2007 р.    м. Київ
     Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
     головуючого судді Пилипчук Н.Г.
     суддів  Брайка А.I.
     Ланченко Л.В.
     Нечитайла О.М.
     Степашка О.I.
     при секретарі:   Iльченко О.М.
     за участю представника
     відповідача: Володькіна С.А.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
     Державної податкової інспекції у місті Ялті
     на постанову  Севастопольського  апеляційного  господарського
суду від 03.10.2005 р.
     у справі № 2-4/4487-2005
     за   позовом    Товариства   з   обмеженою   відповідальністю
"Леді-Брам"
     до  Державної податкової інспекції у місті Ялті
     про зобов'язання виконати дії, -
 
                            ВСТАНОВИВ:
     Рішенням Господарського суду Автономної Республіки  Крим  від
19.04-12.05.2005 р. в частині визнання недійсною другої податкової
вимоги  ДПI  у  м.Ялті  від  22.11.2004  р.  №  2/893  провадження
припинено. В іншій частині позову відмовлено.
     Рішення в частині припинення провадження у справі на підставі
п. 1-1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         мотивовано тим,  що  спір  в
частині  визнання  недійсною   другої   податкової   вимоги   було
врегульовано після звернення позивача до  суду  шляхом  надіслання
відповідачем листа про відкликання  першої  та  другої  податкової
вимоги. Відмовляючи у задоволенні позову про спонукання  податкову
інспекцію  виключити  з  бази  даних  особового  рахунку  позивача
інформацію  про  фінансові  санкції   у  сумі  45349,94  грн.   за
порушення  норм  з  регулювання  обігу  готівки   як   податкового
зобов'язання, суд виходив з того, що штрафна  санкція  застосована
до  позивача  правомірно  і  відповідач   обгрунтовано   керувався
Iнструкцією про  порядок  ведення  органами  державної  податкової
служби   оперативного  обліку  податків  і  зборів   (обов'язкових
платежів), що надходять до бюджетів та державних цільових  фондів,
затвердженою  наказом  ДПА  України  від  12.05.1994   р.   №   37
( z0114-94 ) (z0114-94)
         (у редакції наказу  від  03.09.22001  р.  №342),  при
відображенні штрафу  в  особовому  рахунку  позивача.   Цей  штраф
відображений не як  податкове  зобов'язання,  а  саме  як  штрафна
санкція за порушення законодавства у сфері обігу готівки.
     Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від  03.10.2005  р.  вказане  рішення  скасовано.   Скеровано   до
Господарського  суду   Автономної   Республіки   Крим   справу   №
2-4/4487-2005 для розгляду позовних вимог  позивача  про  визнання
недійсною другої податкової вимоги ДПI у місті Ялті  в  Автономній
Республіці Крим  №  2/893  від  22.11.2004  р.  В  частині  другої
позовної вимоги ТОВ "Леді-брам" прийнято рішення, яким зобов'язано
ДПI у місті Ялті в Автономній Республіці  Крим  виключити  з  бази
даних особового рахунку ТОВ "Леді-Брам" інформацію  про  фінансову
санкцію в сумі 45349,94 грн. за  порушення  норм  по  врегулюванню
обігу готівки у якості податкового зобов'язання. Стягнуто з ДПI  у
місті  Ялті  в  Автономній  Республіці  Крим    на   користь   ТОВ
"Леді-Брам" витрати на держмито у сумі 45,50 грн. та 59грн. витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
     Скасовуючи рішення суду  першої  інстанції,  суд  апеляційної
інстанції входив з того, що  рішенням Господарського суду АР  Крим
у справі № 2-15/15100-2004 скасовано тільки податкове повідомлення
виписане на суму податкового зобов'язання  і  не  скасовано  другу
податкову вимогу № 2/893  від  22.11.2004  р.,  виписану  на  суму
податкового  боргу,  а  тому,  дане  судове  рішення  не   є   тим
документом, на підставі якого згідно з п.п. 6.4.4. п.  6.4  ст.  6
Закону  №2181  ( 2181-14 ) (2181-14)
          податкова  вимога  могла  б  вважатися
відкликаною. Дійшовши висновку про необхідність задоволення позову
в частині  зобов'язання  податкової  інспекції  виключити  з  бази
особового рахунку позивача інформацію про фінансову санкцію в сумі
45349,94 грн. за порушення  норм  з  регулювання  обігу  у  якості
податкового зобов'язання, суд апеляційної інстанції  зазначив,  що
облік платежів за штрафними  (фінансовими)  санкціями,  які  не  є
податковими зобов'язаннями, повинен був здійснюватися  у  порядку,
визначеному  Iнструкцією  №  37    ( z0114-94 ) (z0114-94)
          для  неподаткових
зобов'язань, тобто в окремому реєстрі надходжень і повернень.
     ДПI у  місті  Ялті  подала  касаційну  скаргу,  якою  просить
скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в  силі
рішення  суду  першої  інстанції.  Вважає,  що  судом  апеляційної
інстанції порушена ст. 72 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
          та  неправильно
застосований Закон  України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань
платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,  Наказ  ДПА  України  "Про  порядок  ведення
органами державної податкової служби оперативного обліку  податків
і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових
фондів". Зазначає, що інформація  про  фінансову  санкцію  у  сумі
45349,94 грн.  за  порушення  норм  з  регулювання  обігу  готівки
обліковується у базі даних особових  рахунків  ДПI  у  м.  Ялті  у
відповідності  до  вказаного  наказу  ДПА  України.  Правомірність
нарахування податкової заборгованості  позивачу  у  сумі  45349,94
грн.  підтверджена   постановою   Севастопольського   апеляційного
 господарського   суду   від   23.06.2004   р.,   якою   податкове
повідомлення-рішення  №  2751/23-1  від  01.08.2003   р.   визнано
недійсним в частині визначення  штрафних  санкцій  як  податкового
зобов'язання.
     Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги
касаційної скарги та просив її задовольнити.
     Позивач,  належним  чином  повідомлений  про  час  та   місце
розгляду  справи,  свого  представника  в  судове   засідання   не
направив.
     Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення  представника
відповідача,  дослідивши  доводи  касаційної   скарги,   матеріали
справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов  висновку,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
     Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
     ДПI у місті Ялті  була  надіслана  позивачу  друга  податкова
вимога від 22.11.2004 р. № 2/893 про сплату суми податкового боргу
зі штрафної санкції за порушення норм з регулювання обігу  готівки
у розмірі 45349,94 грн.
     Ця  податкова  вимога  винесена   на   підставі   податкового
повідомлення-рішення №  2751/23-1  від  01.08.2003  р.  та  першої
податкової  вимоги   №   1/829   від   13.10.2004   р.   Податкове
повідомлення    -    рішення    визнано    недійсним    постановою 
Севастопольського апеляційного господарського суду від  23.06.2004
р. у справі № 2-7/3257-04 у частині визначення штрафних санкцій  в
сумі 45349,94 грн. як податкової заборгованості.  Перша  податкова
вимога № 1/829 визнана недійсною рішенням Господарського  суду  АР
Крим від 29.11.2004 р. № 2-15/15100-04.
     Вказаними рішенням судів встановлено, що штрафні  санкції  за
порушення норм з регулювання обігу готівки  у вказаному розмірі не
мають статусу податкового зобов'язання.
     Суд касаційної інстанції знаходить обгрунтованою позицію суду
апеляційної  інстанції  стосовно  неправомірності  відображення  у
особовому рахунку позивача штрафної санкції за  порушення  норм  з
регулювання  обігу  готівки  у  розмірі  45349,94  грн.   саме  як
податкового зобов'язання. При  цьому,  суд  апеляційної  інстанції
правильно  зазначив,  що  така  штрафна   санкція   повинна   була
обліковуватися на особовому рахунку позивача  у  відповідності  до
вимог Iнструкції про порядок ведення органами державної податкової
служби   оперативного  обліку  податків  і  зборів   (обов'язкових
платежів), що надходять до бюджетів та державних цільових  фондів,
затвердженої  наказом  ДПА  України  від  12.05.1994   р.   №   37
( z0114-94 ) (z0114-94)
         (яка була чинною на час виникнення спірних відносин),
але не як  податкове  зобов'язання,  оскільки  виходячи  із  вимог
п.п.2.2.-2.5 цієї інструкції, нарахування платежів  у  базу  даних
оперативного обліку  податків  і  зборів  (обов'язкових  платежів)
здійснюється шляхом занесення  інформації  тільки  за  податковими
зобов'язаннями.  Відповідно до п.5.5.  вказаної  інструкції  облік
платежів, по яких не  передбачено  надання  податкової  звітності,
здійснюється в окремому реєстрі надходжень і повернень за ф. № 25.
     Враховуючи  наведене,  висновки  суду  апеляційної  інстанції
узгоджуються  з  обставинами  у  справі  та  відповідають   нормам
матеріального права.
     Доводи податкової інспекції, викладені у  касаційній  скарзі,
суд  касаційної  інстанції  відхиляє,  оскільки  вони   суперечать
викладеній позиції та обставинам справи.
     Керуючись  ст.  ст.  220,  223,   224,   230,   231   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд  касаційної
інстанції, -
     У Х В А Л И В:
     Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті  Ялті
залишити   без   задоволення,   а   постанову    Севастопольського
апеляційного господарського суду від 03.10.2005 р. - без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення  і  може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для  провадження
за винятковими обставинами.
     головуючий суддя       Н.Г. Пилипчук
     судді       А.I. Брайко
     Л.В. Ланченко
     О.М. Нечитайло
     О.I. Степашко