ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
     У Х В А Л А
 
     IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     21 лютого  2007 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду   України  у
складі :
     Суддів:  Бутенка В. I.,
     Лиски Т. О. (доповідач),
     Панченка О. I.,
     Сороки М. О.,
     Штульмана I. В.,
     провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до відділу  примусового
виконання рішень Державної виконавчої служби  Харківської  області
про скасування постанови про закінчення  виконавчого  провадження, 
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного  суду
м. Харкова від 04 вересня 2006 року та  ухвалу  Апеляційного  суду
Харківської області від 03 жовтня 2006 року,
 
                  В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :
     Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від  04  вересня
2006 року провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч.  1  ст.
157 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від  03  жовтня
2006 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена  без  задоволення,  а
ухвала Київського районного суду м. Харкова від  04  вересня  2006
року - без змін.
     У касаційній скарзі на ухвалу Київського  районного  суду  м.
Харкова від 04 вересня  2006  року  та  ухвалу  Апеляційного  суду
Харківської області  від  03  жовтня  2006  року  ОСОБА_1  ставить
питання про скасування судових рішень  в  зв'язку  з  неправильним
застосуванням норм процесуального права та направлення  справи  до
суду першої інстанції для вирішення по суті.
     В обгрунтування доводів касаційної скарги позивач  вказує  на
те, що суд першої інстанції ухвалою від 20 липня 2006 року відкрив
провадження у справі, чим підтвердив її право на розгляд позову  в
порядку адміністративного судочинства, а  потім  04  вересня  2006
року постановив  незаконну  і  необ'єктивну  ухвалу  про  закриття
провадження у справі, порушивши  ст.  ст.  104,  107  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
          і  незаконно   застосував   ст.   157   КАС   України
( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Заслухавши  суддю-доповідача,  розглянувши   та   обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши  матеріали  справи,  колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що  касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
     Відповідно  до ч.3 ст.  220-1  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і  залишає  рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
     Суди першої та апеляційної  інстанцій  дійшли  обгрунтованого
висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в  порядку
адміністративного судочинства, оскільки за правилами ст.  118  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         учасники виконавчого провадження та особи, які
залучаються до проведення виконавчих дій, мають  право  звернутися
до адміністративного суду з позовною  заявою  з  приводу,  дій  чи
бездіяльності посадових осіб державної виконавчої  служби  лише  у
випадку, якщо  законом  не  встановлено  іншого  порядку  судового
оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
     Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова  про
закінчення  виконавчого  провадження  була  прийнята   в   процесі
примусового  виконання  судового  рішення,  ухваленого   Київським
районним  судом  м.  Харкова  15  березня  2006  року  в  порядку,
передбаченому ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , по  цивільній  справі,  яка
стосувалася захисту житлових прав ОСОБА_1
     За таких обставин, висновок суду щодо закриття провадження  у
справі за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання  рішень
ДВС Харківської області про скасування  постанови  про  закінчення
виконавчого провадження, як  такої,  що  не  підлягає  розгляду  в
порядку  адміністративного  судочинства,  є  вірним  і  таким,  що
грунтується на законі.
     Згідно  з  ст..  224  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд  касаційної  інстанції  залишає  касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо  визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових  рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
     Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід залишити  без  задоволення,  оскільки  судові  рішення
ухвалені  з  додержанням  норм   процесуального  права,  а  доводи
касаційної скарги висновків судів не спростовують.
     Керуючись    ст.ст.   220-1,   223,    224,    231    Кодексу 
адміністративного  судочинства  України, колегія суддів,-
     У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :
     Касаційну  скаргу  ОСОБА_1  залишити   без   задоволення,   а
ухвалу Київського районного суду м. Харкова від  04  вересня  2006
року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 03 жовтня
2006 року - без  змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає,  крім  випадків,  передбачених
ст.. 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Судді :
     (підпис)  В. I. Бутенко
     (підпис)  Т. О. Лиска
     (підпис)  О. I. Панченко
     (підпис)  М. О. Сорока
     (підпис)    I. В. Штульман
     З оригіналом згідно  суддя  Т. О. Лиска