ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" лютого 2007р. Вищий адміністративний суд України у
складі колегії суддів:
головуючого Конюшка К.В.
суддів: Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників:
позивача: Кузьменко О.А.
відповідача-1: неявка
відповідача-2: Хомутов А.О., Горобчишин I.О.
Заступник військового прокурора Дарницького гарнізону -
Міхеєв I.О.
розглянувши касаційні скарги Казенного підприємства
"Київський ремонтно-механічний завод" та Військового прокурора
Дарницького гарнізону на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 13.06.2006 року
у справі № 21/666-25/8-А
за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому
районі м. Києва
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон"
2.Казенного підприємства "Київський ремонтно-мехінічний
завод"
за участю Військового прокурора Дарницького гарнізону
про визнання угод недійсними, -
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2003 року Державна податкова інспекція у Дарницькому
районі м. Києва звернулась до Господарського суду м. Києва з
позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до 1)
Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон", 2) військової
частини А-1777 про визнання недійсним договору № 02/3/69 від
20.02.2001р, визнання недійсним договору б/н від 25.06.2001р.,
визнання недійсним договору № 154 від 20.09.2001р., визнання
недійсним договору № 4.12./2 від 25.12.2000р., визнання недійсною
усної угоди на суму 2 436 148,01 грн., стягнення з Військової
частини в доход Державного бюджету України 9 628 021,02 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що
вказана угода суперечить інтересам держави та суспільства,
оскільки товар, який проданий Товариством з обмеженою
відповідальністю "Юніон" військовій частині А-1777 був придбаний
відповідачем-1 без законних на те підстав та повноважень, отже
право власності на даний товар до продавця - Товариства з
обмеженою відповідальністю "Юніон" не перейшло, а тому на підставі
ст. 49 Цивільного Кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(1963р.) угоди, які
укладені між відповідачем-1 та відповідачем-2 підлягають визнанню
недійсними.
В ході розгляду справи на підставі статті 29 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, який підлягав
застосуванню на той час у справу вступив Військовий прокурор
Дарницького гарнізону.
Крім того, ухвалою Господарського суду м. Києва від
23.10.2003р. було залучено до участі у справі в якості другого
відповідача Казенне підприємство "Київський ремонтно-механічний
завод" як правонаступника військової частини А-1777.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Постановою Господарського суду м. Києва від 31.03.2006р. в
позові відмовлено повністю з мотивів безпідставності та
недоведеності позивачем позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
13.06.2006р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у
Дарницькому районі м. Києва задоволено. Постанову Господарського
суду м. Києва від 31.03.2006р. у справі № 21/666-25/8-А скасовано
і прийнято нову постанову, якою позов задоволено повністю, а саме:
· Визнано договір № 02/3/69 від 20.02.20091р. на суму 432
840, 00 грн., укладений між Товариством з обмеженою
відповідальністю "Юніон" та військовою частиною А-1777 недійсним
на підставі статті 49 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
· Визнано договір б/н від 25.06.2001р. на суму 2 012 345,53
грн., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю
"Юніон" та військовою частиною А-1777 недійсним на підставі
статті 49 Цивільного Кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
· Визнано договір № 154 від 20.09.2001р. на суму 1 444
800,00 грн., укладений між Товариством з обмеженою
відповідальністю "Юніон" та військовою частиною А -1777 недійсним
на підставі статті 49 Цивільного Кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
· Визнано договір № 4.12/2 від 25.12.2000р. на суму 206
089,20 грн., укладений між Товариством з обмеженою
відповідальністю "Юніон" та військовою частиною А-1777 недійсним
підставі статті 49 Цивільного Кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
· Визнано усні угоди на суму 2 436 148,1 грн., укладені між
Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніон" та військовою
частиною А -1777, недійсними на підставі статті 49 Цивільного
Кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
· Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніон"
повернути Казенному підприємству "Київський ремонтно-механічний
завод" грошові кошти на загальну суму 9 628 021,20 грн., отримані
за договором № 02/3/69 від 20.02.2001р., договором б/н від
25.06.2001р., договором № 4.12/2 від 25.12.2000р. та усними
угодами, що визнані недійсними.
· Стягнуто з Казенного підприємства "Київський
ремонтно-механічний завод" на користь держави вартість товару у
сумі 9 628 021,20 грн., отриманого за договором № 02/3/69 від
20.02.2001р., договором б/н від 25.06.2001р., договором № 4.12/2
від 25.12.2000р. та усними угодами, що визнані недійсними.
Не погоджуючись з постановою суду другої інстанції, Казенне
підприємство "Київський ремонтно-механічний завод" та Військовий
прокурор Дарницького гарнізону оскаржили їх в касаційному
порядку.
В касаційних скаргах скаржники просять скасувати зазначену
постанову з мотивів порушення судом апеляційної інстанції норм
матеріального права та залишити в силі постанову місцевого
господарського суду.
В судовому засіданні представники відповідача-2 (скаржника)
та заступник Військового прокурора Дарницького гарнізону
підтримали доводи касаційних скарг.
Представник позивача заперечував проти задоволення
касаційної скарги.
Представники ТОВ "Юніон" в судове засідання не з'явились.
Справу розглянуто на підставі ч.4 ст.221 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому
засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами
норм матеріального та процесуального права і матеріали справи,
колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають
частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Товариством
з обмеженою відповідальністю "Юніон" та військовою частиною А-1777
(правонаступником якої є Казенне підприємство "Київський
ремонтно-механічний завод") було укладено протягом 2001-2002 р.р.
договори на поставку двигунів В-46-4 та 2-У: договір № 02/3/69 від
20.02.2001р., договір б/н від 25.06.2001р., договір № 154 від
20.09.2001р., договір № 4.12/2 від 25.12.2000р., а також усні
угоди.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої
інстанції виходив з того, що ТОВ "Юніон" протягом 2001-2002р.р.(на
час укладення спірних угод) здійснювало господарську діяльність,
подавало встановлену законодавством звітність (в матеріалах справи
наявні копії податкових декларацій з податку на додану вартість за
період з січня 2001 по листопад 2002 років, та декларації про
прибуток підприємства за 2001, 2002 роки). Зокрема, відповідно до
декларації з податку на додану вартість за березень 2001 року
обсяг продажу товарів без урахування ПДВ ТОВ "Юніон" становив 4
091 955 грн., податкові зобов'язання по податку на додану
вартість - 818 391 грн..
Згідно з висновками суду першої інстанції, відповідно до
укладених угод за податковими накладними, виданими військовій
частині А-1777 № 2602.002 від 14.03.01р., № 2203.001 від
22.03.01р., № 2303.002 від 23.03.01р., №0503001 від 05.03.01р., №
1403.002 від 14.03.01р. сума податкових зобов'язань з податку на
додану вартість становила 504188,1 грн., що враховуючи
задекларовані у березні 818 391 грн., не дає підстав вважати, що
відповідач-1 (ТОВ "Юніон") ухилявся від сплати податків за угодою,
чи не сплатив їх у встановленому чинним законодавством порядку до
бюджету. Облікова картка, щодо сплати ТОВ "Юніон" податкових
зобов'язань по податку на прибуток підприємств та з ПДВ за 2001,
2002 роки засвідчує сплату відповідних сум до бюджету. Установчі
документи відповідачів недійсними не визнавались. Належних
доказів, які б свідчили, що за укладеними угодами відповідачами не
сплачені податки, позивачем не надано.
Також місцевим господарським судом не прийняті до уваги
твердження позивача про те, що умисел ТОВ "Юніон" підтверджується
визнанням недійсними в установленому порядку установчих документів
ПП "Злагода" та ТОВ "ПК-Сервісінвест" та угод на поставку,
укладених між ПП "Злагода" та ТОВ "Юніон", між ТОВ
"ПК-Сервісінвест" та ТОВ "Юніон", який в подальшому реалізував
отримані за цими угодами двигуни відповідачу-2, з тих мотивів, що
саме лише визнання арбітражним судом недійсними установчих
документів підприємства та/або рішення про створення підприємства,
а також прийняття арбітражним судом рішення про скасування
державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності не є
підставою для того, щоб вважати недійсними угоди, укладені таким
підприємством з іншими підприємствами чи організаціями до моменту
виключення його з реєстру.
Суд першої інстанції визначив доведеним матеріалами справи,
що на момент укладення, виконання спірних договорів відповідачами
(у 2001-2002 роках), а також на день вирішення спору всі
відповідачі належним чином зареєстровані як суб'єкти
підприємницької діяльності, як платники податків, а визнання
недійсними угод на поставку, укладених між ПП "Злагода" та ТОВ
"Юніон" та подальша реалізація отриманого за ними товару також не
підтверджують умисел відповідача-1 на приховування доходів від
оподаткування. Оскільки договори на реалізацію двигунів, отриманих
відповідачем-1 від ПП "Злагода" та ТОВ "ПК-Сервісінвест", були
укладені останнім протягом 2000-2001 років. Рішення ж про визнання
недійсними усних угод, укладених між ПП "Злагода" та ТОВ "Юніон"
на суму 3847592,27 грн. та між ТОВ "ПК-Сервісінвест" та ТОВ
"Юніон" на суму 5740781,37 грн. були прийняті господарським судом
м. Києва 15.04.2003р. Тому на момент укладення спірних угод
відповідач-1 не міг знати про їх можливу недійсність.
Крім того, на думку суду першої інстанції, рішеннями
господарського суду м. Києва від 15.04.2003р. по справам № 21/336
та № 21/337 встановлена відсутність умислу ТОВ "Юніон" в ухиленні
від сплати податків під час укладення договорів з ПП "Злагода" та
ТОВ "ПК-Сервісінвест". Таким чином, був відсутнім умисел
відповідача-1 при подальшій реалізації отриманого за такими
договорами товару.
Проте, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду
апеляційної скарги дійшов протилежних висновків.
Так, скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд
апеляційної інстанції виходив з того, що переданий військовій
частині А-1777 за спірними угодами товар був отриманий ТОВ "Юніон"
від ПП "Злагода" і ТОВ "ПК-Сервісінвест", установчі документи яких
були визнані у встановленому порядку недійсними з причин їх
реєстрації на підставних осіб. Крім того, рішеннями господарського
суду міста Києва від 15.04.2003р. у справах № 21/336, № 21/337
було встановлено, що ПП "Злагода" і ТОВ "ПК-Сервісінвест" є
підприємствами, які займалися підприємницькою діяльністю з
порушенням чинного законодавства та було визнано недійсними угоди
на поставку ПП "Злагода" і ТОВ "ПК-Сервісінвест" товарів ТОВ
"Юніон" і постановлено стягнути з ТОВ "Юніон" отриманий за цими
угодами товар в доход держави.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до
ч.1 та ч.2 ст. 10 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ) (698-12)
(який діяв на момент укладення та виконання спірних угод)
підприємець зобов'язаний не порушувати інтересів держави, а за
завдані шкоду та збитки повинен нести відповідальність у
встановленому законом порядку. Iнтереси держави полягають в
дотримані суб'єктами господарювання нормативно-правових актів, які
визначають соціально-економічні основи держави та суспільства.
З урахуванням визнання недійсними в установленому порядку
установчих документів контрагентів ТОВ "Юніон" - ПП "Злагода" та
ТОВ "ПК-Сервісінвест" та угод на поставку, укладених між ПП
"Злагода" та ТОВ "Юніон", між ТОВ "ПК-Сервісінвест" та ТОВ
"Юніон", а також, зважаючи на те, що той самий товар, отриманий
ТОВ "Юніон" за цими угодами, був в подальшому реалізований
відповідачу-2, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що
укладені ТОВ "Юніон" з військовою частиною А-1777 угоди є такими,
що суперечать інтересам держави та суспільства, при наявності
умислу ТОВ "Юніон", а позовні вимоги про визнання укладених між
ТОВ "Юніон" та військовою частиною А-1777 угод недійсними на
підставі ст. 49 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
є такими, що підлягають
задоволенню.
Разом з тим, з названими висновками судів попередніх
інстанцій погодитись неможливо, оскільки вони зроблені всупереч
приписам ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
без всебічного, повного та об'єктивного дослідження
доказів по справі, з неправильним застосуванням норм матеріального
та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, в обгрунтування позовних
вимог позивачем зроблено посилання на те, що ТОВ "Юніон" взагалі
не могло набути право власності на товар, поставлений військовій
частині А-1777 за спірними угодами, оскільки рішеннями
господарського суду м. Києва угоди, внаслідок яких Товариством з
обмеженою відповідальністю "Юніон" був отриманий цей товар від ПП
"Злагода" та ТОВ "ПК-Сервісінвест", були визнані такими, що
суперечать інтересам держави та суспільства.
За змістом ст. 49 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
недійсною є угода, яка
укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної
держави і суспільства. Правові наслідки такої угоди залежать від
наявності умислу - у обох сторін чи однієї, від виконання угоди -
обома сторонами чи однією.
В даному випадку судом апеляційної інстанції не враховано, що
наявність умислу ТОВ "Юніон" не може бути підтверджена рішеннями
Деснянського районного суду м. Києва від 12.12.2002р. і
27.11.2002р. про визнання установчих документів його контрагентів
за договорами - ПП "Злагода" та ТОВ "ПК-Сервісінвест" -
недійсними, оскільки предметом дослідження у такій справі було,
зокрема, відповідність установчих документів контрагентів ТОВ
"Юніон" за попередніми угодами вимогам чинного законодавства.
Крім того, рішеннями господарського суду міста Києва від
15.04.2003р. у справах № 21/336, № 21/337 не була встановлена
наявність умислу ТОВ "Юніон" в ухиленні від сплати податків під
час укладення договорів з ПП "Злагода" та ТОВ "ПК-Сервісінвест"
або те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніон" угоди
укладалися з метою, що суперечить інтересам держави та
суспільства.
Зазначені судові рішення не мають преюдиціального значення
для вирішення спору по даній справі про визнання недійсними угод,
які укладені між ТОВ "Юніон" і військовою частиною А-1777, у
відповідності з приписами ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
. Наявність рішень районного та
господарського судів в даному випадку не звільняло суди попередніх
інстанцій від встановлення наявності умислу сторін в даній справі
на укладення угод, що суперечать інтересам держави та суспільства.
В рішенні апеляційного суду відсутні обставини, встановлені
на підтвердження того, що укладаючи спірні угоди, сторони в даній
справі діяли з метою, яка суперечила інтересам соціалістичної
держави та суспільства.
Самі по собі спірні угоди не є такими, що суперечать
інтересам держави та суспільства. А поставлені за угодами
товарно-матеріальні цінності не виключені законом із цивільного
обігу, не було й інших законодавчих обмежень стосовно їх
відчуження або придбання. Встановлені судами факти свідчать про
те, що угоди були реальними і фактично виконані сторонами тощо.
Враховуючи вказане, встановлення умислу конкретної особи або
осіб на укладення спірних угод з метою, що суперечить інтересам
держави та суспільства, і мало бути предметом дослідження у цій
справі.
Окрім того, були відсутні правові підстави для застосування
ст. 49 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
на момент ухвалення
судових рішень у справі.
З 1 січня 2004 року, згідно з п. 1 та п. 2 Прикінцевих та
перехідних положень Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(від
16.01.2003р.), Цивільний кодекс Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
від 18
липня 1963 року втратив чинність.
Цивільний кодекс України ( 435-15 ) (435-15)
, який набрав чинності з
названого часу, не містить такі публічно-правові наслідки
укладення недійсної угоди, які були встановлені ст.49 Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
. Цивільним кодексом України ( 435-15 ) (435-15)
(від 16.01.2003р.) скасована відповідальність (правові наслідки) у
вигляді публічно-правової санкції - стягнення в доход держави,
одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди
з метою, суперечною інтересам держави та суспільства. Наслідком
укладення угоди, яка порушує публічний порядок (ст.228 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
), не є адміністративно-правова
конфіскація.
За змістом ч. 2 ст. 5 Цивільного Кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
кодекс має зворотну дію у часі у випадках, коли він пом'якшує або
скасовує відповідальність особи.
Таким чином, застосування судом при вирішенні спору
публічно-правових санкцій, які були встановлені законом, чинним на
момент укладення угод, але відсутні в Цивільному кодексі України
( 435-15 ) (435-15)
на момент ухвалення рішення про притягнення до
відповідальності, є помилковим.
Матеріали справи містять відомості про те, що рішенням
Виконавчого комітету Харківської міської Ради від 27.12.2002р. №
8951 було скасовано державну реєстрацію ТОВ "Юніон" у зв'язку зі
злиттям з ТОВ "Дельта".
Але судами не було з'ясовано належним чином, чи не було
ліквідоване ТОВ "Юніон" на час ухвалення оскаржуваних судових
рішень, оскільки ліквідація сторони виключає провадження у справі.
До того ж, як судом першої, так і судом апеляційної інстанції
не дана належна правова оцінка даним повідомлення Головного
міжрегіонального управління статистки у м. Києві від 18.07.2005р.
№ 11-7/829 (а.с.203, т.2) відносно того, що для отримання
достовірної інформації щодо юридичних осіб та їх структурних
підрозділів необхідно звертатись до Державного комітету України з
питань регуляторної політики та підприємництва, яким з 01.07.2004
року здійснюється створення та ведення Єдиного державного реєстру
юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а інформація ЄДРПОУ,
ведення якого здійснюють органи статистики, могла бути на той час
не актуальною.
Проте, відповідні достовірні відомості Держпідприємництва
щодо ТОВ "Юніон" на час ухвалення судами оскаржених рішень в
матеріалах справи відсутні.
Крім того, як свідчать матеріали справи, Військовий прокурор
Дарницького гарнізону вступив у її розгляд для представництва
інтересів держави у вересні 2003 року (а.с.165, т.1) та брав в ній
участь в порядку ст. 29 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, який підлягав застосуванню на той час.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.49 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
особи, які беруть участь в справі,
мають право, зокрема, знати про дату, час і місце судового
розгляду справи. А згідно з ч.2 ст. 33 цього Кодексу повістки про
виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі.
Між тим, матеріали справи не містять відомостей про те, що
Військовий прокурор Дарницького гарнізону був належним чином
повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи судами
попередніх інстанцій під час останнього розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставою для скасування судових
рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення
справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи
процесуального права, які призвели або могли призвести до
неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом
касаційної інстанції, а ч.3 цієї статті передбачено, що судові
рішення обов'язково скасовуються з направленням справи на новий
розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з
осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених
про дату, час і місце судового засідання.
Отже, враховуючи викладене та межі перегляду судових рішень
касаційною інстанцією, постанова Господарського суду м. Києва від
31.03.2006р. та постанова Київського апеляційного господарського
суду від 13.06.2006р. не грунтуються на вимогах чинного
законодавства і підлягають скасуванню, а справа у відповідності з
приписами ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
- направленню на новий судовий розгляд до суду першої
інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати
викладене, всебічно та повно з'ясувати і перевірити всі
фактичні обставини, об'єктивно оцінити докази, що мають
юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по
суті, і в залежності від встановленого правильно визначити
норми матеріального права, що підлягають застосуванню до
спірних правовідносин, та прийняти обгрунтоване і законне
судове рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції
У Х В А Л И В :
Касаційні скарги Казенного підприємства "Київський
ремонтно-механічний завод" та Військового прокурора Дарницького
гарнізону задовольнити частково.
Постанову Господарського суду м. Києва від 31.03.2006р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
13.06.2006р. у даній справі скасувати, а справу направити на новий
судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку,
визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
(підпис)
Конюшко К.В.
Судді
(підпис)
Ланченко Л.В.
(підпис)
Нечитайло О.М.
(підпис)
Пилипчук Н.Г.
(підпис)
Степашко О.I.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.В. Конюшко