К-14792/06
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" лютого 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Бим М.Є.
суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г.,
Маринчак Н.Є.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну
справу
за касаційною скаргою ДПI у Заводському районі м. Запоріжжя
на рішення Господарського суду Запорізької області від 17
жовтня 2005 року та ухвалу Запорізького апеляційного
господарського суду від 25 січня 2006 року
у справі № 5/206
за позовом ТОВ "Будівельно-проектне бюро "Сфера-2000"
до ДПI у Заводському районі м. Запоріжжя
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и л а :
У серпні 2005 року позивач звернувся до суду з позовом до ДПI
у Заводському районі м. Запоріжжя про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення № 0000282301/0/976 від 22.03.2005
року.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що висновки ДПI, викладені в
акті перевірки, не відповідають вимогам п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.4.5
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, п. 5 Порядку заповнення податкової накладної,
затвердженого ДПА України № 165 від 30.05.1997 року.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17
жовтня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Запорізького
апеляційного господарського суду від 25 січня 2006 року, позов
задоволено частково. Визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення ДПI у Заводському районі м. Запоріжжя №
0000282301/0/976 від 22.03.2005 року в частині нарахування
основного платежу з ПДВ в сумі 117 246,80 грн. та застосування
штрафних санкцій в сумі 58 623,4 грн.
В касаційній скарзі ДПI у Заводському районі м. Запоріжжя
просить скасувати оскаржувані судові рішення, посилаючись на
неправильне застосування судами норм процесуального та
матеріального права, та постановити нове рішення, яким відмовити у
задоволенні позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 червня
2006 року відкрито касаційне провадження за даною касаційною
скаргою.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 лютого
2007 року визнано за можливе попереднє провадження у справі.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Застосування податкової накладної є складовою частиною
механізму справляння ПДВ, який врегульований Законом України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та Порядком заповнення
податкової накладної, затвердженого ДПА України № 165 від
30.05.1997 року.
Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(в редакції на час виникнення
спірних правовідносин) не дозволяється включення до податкового
кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені
податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті
робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським
документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості
таких робіт. У разі, коли на момент перевірки платника податку
органом державної податкової служби суми податку, попередньо
включені до складу податкового кредиту, залишаються не
підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник
податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій,
установлених законодавством, нарахованих на суму податкового
кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Судами вірно доведено, що оскільки податкова накладна № 47
від 29.12.2002 року не містить обов'язкових реквізитів, з
наявністю яких Закон України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
пов'язує право платника податку на податковий
кредит, платником податку було допущено порушення п.п.7.2.1.п.7.2
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та Порядок заповнення податкової накладної,
затвердженого ДПА України № 165 від 30.05.1997 року.
Згідно з п.7.2.6 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі порушення продавцем порядку
виписування податкової накладної на вимогу покупця, покупець має
право звернутися до кінця поточного податкового періоду з
відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм
місце знаходженням. Своєчасно подана заява є підставою для
включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість,
сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
Судами доведено, що позивач не використав можливість
звернення у встановлені строки до податкової інспекції з
відповідною заявою.
Таким чином, позивачем безпідставно включено до складу
податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 242
грн. 73 коп. за податковою накладною № 47 від 29.12.2002 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
при розгляді справи допущено неправильне застосування норм
матеріального чи порушення норм процесуального права, які
передбачені ст.ст. 225-229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
як підстави для
зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без
розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та
апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм
матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у
справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 220-1,224, 230, 231, 254 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого адміністративного суду
України, колегія суддів
ухвалила :
Касаційну скаргу ДПI у Заводському районі м. Запоріжжя
залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 17 жовтня
2005 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду
від 25 січня 2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий ______________________ Бим М.Є.
Судді: ______________________ Гончар Л.Я.
______________________ Гордійчук М.П.
______________________ Леонтович К.Г.
______________________ Маринчак Н.Є.