ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого - судді Цуркана М.I.
суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М. I., Кобилянського М.Г.,
Юрченка В.В.,
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу
ОСОБА_1на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від
21 вересня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від
21 грудня 2004 року у справі за позовом ОСОБА_1до Київського
міського військового комісаріату про перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду
з позовом до Київського міського військового комісаріату про
перерахунок пенсії про перерахунок пенсії.
Зазначав, що проходив військову службу у Збройних Силах України,
з якої звільнився у відставку 27 січня 1999 року. З 19 березня
1999 року призначена пенсія, розмір якої на час звернення в суд
складає 530 гривень. Мотивуючи тим, що після призначення пенсії
тричі відбувалося підвищення грошового забезпечення
військовослужбовців, що тягне за собою перерахунок пенсій
військовослужбовцям, але не визнається відповідачем, просив суд
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 21 грудня 2004 року
залишено без змін рішення Шевченківського районного суду міста
Києва від 21 вересня 2004 року, яким в задоволенні позовних вимог
відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями позивач
звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який
направив її разом зі справою до Вищого адміністративного суду
України.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду
першої та апеляційної інстанції, постановити нове рішення про
задоволення позовних вимог, оскільки суди першої та апеляційної
інстанцій порушили норми матеріального права. А саме: ч. 3 ст. 63
Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
від 09 квітня 1992 року, п. 8
постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення
вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги
особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом, особам начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та членам їхніх сімей" № 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
від 17
липня 1992 року.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної
скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у
справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для
задоволення касаційної скарги та скасування ухвалених по справі
судових рішень.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що
ОСОБА_1 є військовим пенсіонером.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
,
який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення
військовослужбовців Збройних сил України, пенсійне забезпечення
військовослужбовців, які мають право на пенсію здійснюється
відповідними відомствами в порядку, що визначається Кабінетом
Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 вищевказаного Закону / в редакції
яка діяла на час виникнення спірних правовідносин/, пенсії особам
офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам,
які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей
обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців,
осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм
пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи
спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки
за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у
порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня
1992 року № 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення вислуги
років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам
офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового
забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед
звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної
надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового
забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і
науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Щодо нової редакції ч. 3 ст. 43 зазначеного Закону, де
йдеться про нарахування пенсії з розміру грошового забезпечення
за останньою штатною посадою перед звільненням, куди включається
оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну
надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового
забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах,
встановлених законодавством" та п. 2 Перехідних положень до
Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 1769-15 ) (1769-15)
, який передбачає право на перерахунок пенсії з
урахуванням зазначеного положення Закону, то вони набирають
чинність з 1 січня 2005 року і не мають зворотньої дії в часі.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 452 від 06
квітня 1998 ( 452-98-п ) (452-98-п)
року "Про упорядкування додаткових видів
грошового забезпечення військовослужбовців", якою затверджені
додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, що
виплачуються щомісячно, премія не відноситься до додаткових видів
грошового забезпечення.
Відповідно до положень ст. 63 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
, призначені військовослужбовцям
пенсії перераховувались з підвищенням грошового забезпечення
відповідних категорій військовослужбовців, які мали право на
пенсію за цим законом.
Враховуючи наведене, суди дійшли правильного висновку про
відмову в задоволенні позову, оскільки ОСОБА_1 на момент
звільнення вказаних надбавок не отримував, так як звільнений до їх
запровадження, а премія не відноситься до додаткових видів
грошового забезпечення.
Оскільки оскаржуване судове рішення постановлено з
дотриманням норм матеріального і процесуального закону, колегія
суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без
задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, ч. 5 ст. 254 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення
Шевченківського районного суду міста Києва від 21 вересня 2004
року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 21 грудня 2004
року - без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ :
СУДДI :