ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого - судді Цуркана М.I.,
суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М. I., Кобилянського М.Г.,
Юрченка
В.В.,
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 30
листопада 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської
області від 10 березня 2005 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на
дії Управління Пенсійного фонду України Октябрського району міста
Полтави (далі - Управління ПФУ), -
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на
дії Управління ПФУ. Посилався на те, що 04 серпня 2004 року він
отримав відповідь з Управління ПФУ про відмову йому у вилученні
періоду наукової роботи з 01 липня 2000 року по 03 серпня 2001 рік
у Полтавському технічному університеті, який є невигідним для
нього при перерахунку пенсії. Вважає, що така відмова є
незаконною, оскільки протирічить ст. 40 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
та
ст. 24 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про
наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 10 березня
2005 року залишено без змін рішення Октябрського районного суду
міста Полтави від 30 листопада 2004 року, яким відмовлено у
задоволенні вимог ОСОБА_1
Не погоджуючись з постановленими судовими рішеннями, ОСОБА_1
оскаржив їх в касаційному порядку. Просить скасувати судові
рішення і постановити нове - про задоволення скарги.
Посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій
неправильно застосували норми матеріального права. А саме: не
застосована ст. 22 і ч.ч. 1, 2 ст. 58 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ч.ч. 1, 3 ст. 40 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
та
ч.ч. 3, 15 ст. 24 "Про внесення змін до Закону України "Про
наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
від 20
листопада 2003 року, які у даному випадку підлягали застосуванню.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність
застосування судами норм матеріального та процесуального права,
правильність правової оцінки обставин у справі, у межах,
визначених ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів вважає,
що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові
рішення без змін з таких підстав.
Як видно із матеріалів справи, у квітні 2001 року ОСОБА_1
була призначена пенсія наукового працівника, яка обраховувалась із
заробітної плати за 60 місяців наукової роботи за вибором
заявника.
У відповідності із ч. 3 ст. 40 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
за
вибором особи, яка звернулась за пенсією, з періоду, за який
ураховується заробітна плата для обчислення пенсії виключається до
60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період
становить не більше ніж 10 % тривалості страхового стажу.
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного
висновку, що виключення періодів із заробітної плати встановлено
залежно від тривалості страхового стажу, а пенсія науковому
працівнику обчислюється з урахуванням наукового стажу. Управління
ПФУ правомірно відмовило ОСОБА_1 у виключенні періоду наукової
роботи з 01 липня 2000 року при перерахунку розміру пенсії.
За таких обставин судові рішення законні і обгрунтовані,
тобто ухвалені відповідно до норм матеріального права при
дотриманні норм процесуального права на підставі всебічно і повно
з'ясованих обставин, підтверджених тими доказами, які були
досліджені в судовому засіданні, а тому підстави для задоволення
скарги та скасування судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 221, 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
Октябрського районного суду міста Полтави від 30 листопада 2004
року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 10
березня 2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Цуркан М.I.
СУДДI : Амєлін С.Є.
Гурін М.I.
Кобилянський М.Г.
Юрченко В.В.