ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
суддів : Бутенка В.I. (доповідач),
Лиски Т.О.,
Сороки М.О.,
Панченка О.I.,
Штульмана I.В.,
розглянувши в порядку письмового касаційного провадження
адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії
голови правління ВАТ "Київміськсантехмонтаж" Пшеничнюка В.С., -
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2001 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною
скаргою, в якому просив визнати неправомірними дії голови
правління ВАТ "Київміськсантехмонтаж" щодо відмови у видачі йому
довідки про пільговий стаж роботи IНФОРМАЦIЯ_1 на цьому
підприємстві, та зобов'язати суб'єкта оскарження видати належну
довідку.
Справа слухалась судами неодноразово.
Останнім рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від
19 листопада 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного
суду м. Києва від 18 березня 2004 року, скаргу задоволено.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, голова правління
ВАТ "Київміськсантехмонтаж" Пшеничнюк В.С. подав касаційну скаргу,
в якій просить їх скасувати та направити справу на новий судовий
розгляд.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
Як було встановлено судами, ОСОБА_1 працював у ВАТ
"Київсантехмонтаж" з 03 вересня 1968 року по 13 лютого 1979 року.
Згідно записів трудової книжки 17 січня 1972 року він був
переведений на посаду IНФОРМАЦIЯ_1 4 розряду, 04 січня 1976 року
йому присвоєно 5 розряд IНФОРМАЦIЯ_1 і з цієї посади 13 лютого
1979 року він був звільнений з роботи за власним бажанням.
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
При цьому суд як першої, так і апеляційної інстанції
обгрунтовано посилались на те, що згідно ч. 4 ст. 13 Закону
України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
порядок
пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію
цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці,
передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею
100 даного Закону.
Відповідно до ст. 100 цього Закону особам, які працювали до
введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими
умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії
за віком призначаються на таких умовах:
а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону
повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на
пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом,
призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених
раніше діючим законодавством.
Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу
для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або
відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 ( 637-93-п ) (637-93-п)
, та п.
4 Положення щодо порядку підтвердження трудового стажу для
призначення пенсій, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і
Секретаріату ВЦРПС від 12.09.1990 р. № 369/16-52 основним
документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 роз'яснень Міністерства соціального захисту
населення України і Міністерства праці України від 10.05.94 р. N
01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і 2
виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на
пенсію за віком на пільгових умовах" визначено, що під повним
робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбаченими
списками, не менше 80 % робочого часу. Сюди ж включається час
проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а
також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення
виконання своїх трудових функцій.
Слід також зазначити, що IНФОРМАЦIЯ_2 користуються правом на
пільгову пенсію за Списками № 1 2 як робітники, якщо вони прямо
передбачені за своєю професією у Списках, або коли вони керують
робітниками, професії яких передбачені Списками № 1 і 2 та
повністю виконують всі роботи, встановлені для цих робітників.
Таким чином, судами зроблений правильний висновок про те, що
заявник, працюючи IНФОРМАЦIЯ_1, виконував лише роботи IНФОРМАЦIЯ_1
в умовах повного робочого дня, оскільки витрачав на це не менше
80-85 % робочого часу, та застосовано норми постанови Ради
Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. за № 1173, за якою професія
IНФОРМАЦIЯ_1 віднесена до Списку № 2 підприємств, цехів, професій,
посад на підземних роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих
цехах, робота в яких дає право на призначення пенсії на пільгових
умовах та пільгових розмірах.
За таких обставин судом першої інстанції відповідно до вимог
закону прийнято рішення про задоволення вимог скарги ОСОБА_1 і
апеляційний суд обгрунтовано з цим погодився.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами
прийняті законні і обгрунтовані рішення, під час розгляду справи
порушень норм матеріального чи процесуального права ними допущено
не було.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не
спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатися
без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 222, 223, 230 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу голови правління ВАТ "Київміськсантехмонтаж"
Пшеничнюка Василя Сергійовича залишити без задоволення, а рішення
Голосіївського районного суду м. Києва від 19 листопада 2003 року
та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 березня 2004 року без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
рішення суду
касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду
України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з
дня відкриття таких обставин.
С у д д і :