ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого: судді Бим М.Є.
суддів: Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Гончар Л.Я.,
Маринчак Н.Є.
при секретарі: Мельник I.М.
з участю: позивача ОСОБА_1, представника Генеральної
прокуратури України та Генерального прокурора України - Гудзя
О.М.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за
касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду
міста Києва від 02 березня 2005року та ухвалу апеляційного суду
міста Києва від 24 червня 2005 року, у справі за позовом ОСОБА_1
до Генеральної прокуратури України, прокуратури Херсонської
області, третьої особи на стороні відповідачів - Генерального
прокурора України, про поновлення на роботі та стягнення
середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищеназваним позовом, в якому
просив визнати незаконним та скасувати наказ Генерального
прокурора України НОМЕР_1 про його звільнення з роботи та
поновити його на посаді IНФОРМАЦIЯ_1, стягнути з Генеральної
прокуратури України середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивував тим, що наказ Генерального
прокурора України НОМЕР_1 про притягнення його до дисциплінарної
відповідальності - звільнення з посади IНФОРМАЦIЯ_1 є незаконним,
виданий з порушенням статті 11 Дисциплінарного Статуту прокуратури
України, без одержання від нього письмового пояснення перед
застосуванням дисциплінарного стягнення. Викладені в зазначеному
наказі факти неналежного виконання ним посадових обов'язків
IНФОРМАЦIЯ_1 не відповідають дійсності, є необ'ективними і
упередженими. Він працюючи в органах прокуратури з 1987 року і на
посаді IНФОРМАЦIЯ_1 з 12.01.2000р. сумлінно ставився до виконання
службових обов'язків, за бездоганну роботу неодноразово
заохочувався Генеральним прокурором України.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02 березня
2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м.Києва
від 24 червня 2005 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В касаційній скарзі позивач ОСОБА_1 та його представник
просять скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від
02.03. 2005р. та ухвалу апеляційного суду міста Києва від
24.06.2005 р. як необгрунтовані, справу направити на новий
розгляд до апеляційного суду. Свої вимоги обгрунтовують тим, що
судами першої та апеляційної інстанцій дано неправильну правову
оцінку обставинам справи, неправильно застосовано Закон України
"Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
, Дисциплінарний Статут прокуратури
України. Генеральною прокуратурою України при проведенні
комплексної перевірки за 2003 рік були виявлені недоліки по
слідчому управлінню прокуратури Херсонської області, за яке
відповідав заступник IНФОРМАЦIЯ_1 ОСОБА_2, якого призначено на
посаду IНФОРМАЦIЯ_1, а позивача безпідставно звільнено з роботи.
У запереченні на касаційну скаргу представник Генеральної
прокуратури України просить зазначені вище судові рішення залишити
без змін як такі, що постановлені судами першої та апеляційної
інстанцій з дотриманням норм матеріального і процесуального
права.
Відповідно до ст.213 та ст.219 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
сторони можуть повністю або
частково врегулювати спір на основі взаємних поступок.
Представник Генеральної прокуратури України звернувся до
суду з клопотанням про затвердження мирової угоди від
20.02.2007р., укладеної між Генеральною прокуратурою України та
ОСОБА_1
Слід зазначити, що Генеральна прокуратура України довіреністю
НОМЕР_2 уповноважила свого представника Гудзя О.М. на укладення
мирової угоди.
Відповідно до умов мирової угоди від 20.02.2007р., укладеної
між сторонами, позивач ОСОБА_1визнає, що наказом Генерального
прокурора України НОМЕР_3 його було призначено на посаду
IНФОРМАЦIЯ_1 строком на п'ять років і строк його повноважень
закінчився, не заперечує проти звільнення його з названої посади
з 12.01.2005 р. за п.2 ст.36 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
,
погоджується на суму втраченого заробітку в розмірі 79036 грн.
Відповідач - Генеральна прокуратура України скасовує наказ
НОМЕР_1,видає наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади IНФОРМАЦIЯ_1
з 12.01.2005 р. за п.2 ст.36 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
, у зв'язку з
закінченням строку трудового договору та вносить відповідні зміни
до трудової книжки, виплачує ОСОБА_1 втрачений заробіток за час
вимушеного прогулу в сумі 79036 грн.
Отже, укладена між сторонами мирова угода стосується прав
та обов'язків сторін і предмету адміністративного позову, не
суперечить закону і не порушує чиї-небудь права, свободи або
інтереси.
За таких обставин колегія суддів вважає, що подана до суду
мирова угода сторін щодо предмету позову підлягає затвердженню з
роз'ясненням сторонам наслідків затвердження мирової угоди.
У зв'язку з примиренням сторін та затвердженням мирової
угоди постановлені у справі судові рішення слід визнати
нечинними, а провадження у справі закрити.
Керуючись ст.ст. 113,157,219, 228, 231 Кодексу
адміністративного судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
України, колегія
суддів,
УХВАЛИЛА:
Затвердити укладену між представником Генеральної прокуратури
України та ОСОБА_1 мирову угоду від 20 лютого 2007 року, згідно
умов якої:
ОСОБА_1 визнає, що наказом Генерального прокурора України
НОМЕР_3 його було призначено на посаду IНФОРМАЦIЯ_1 строком на
п'ять років і строк його повноважень закінчився. Відмовляється від
вимог про поновлення його посаді та не заперечує проти звільнення
його з посади IНФОРМАЦIЯ_1 з 12 січня 2005 року за п.2 ст.36 КЗпП
України ( 322-08 ) (322-08)
у зв'язку з закінченням строку трудового
договору. Погоджується на суму втраченого заробітку в розмірі
79036 грн.
Генеральна прокуратура України скасовує наказ Генерального
прокурора України НОМЕР_1, видає наказ про звільнення ОСОБА_1 з
посади IНФОРМАЦIЯ_1 з 12 січня 2005 року за п.2 ст.36 КЗпП
України ( 322-08 ) (322-08)
у зв'язку з закінченням строку трудового
договору та вносить відповідні зміни до трудової книжки. Виплачує
ОСОБА_1 втрачений заробіток за час вимушеного прогулу за період з
дати його звільнення 05 лютого 2004 року по дату закінчення
трудового договору 12 січня 2005 року в сумі 79036 грн.
Роз'яснити сторонам, що наслідком затвердження мирової угоди
є закриття провадження в справі і неможливість повторного
звернення до суду з тією самою позовною заявою.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 02
березня 2005року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 24
червня 2005 року визнати такими, що втратили чинність, а
провадження в справі закрити.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді