ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Справа № 4-2896/05/06
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Цуркана М.I. - головуючий,
Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
Гуріна М.I.
Кобилянського М.Г.,
Юрченка В.В.,
при секретарі Міненку I.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в
Київському районі міста Одеси на рішення судової палати з
цивільних справ Апеляційного суду Одеської області від 08 лютого
2005 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Управління Пенсійного
фонду України в Київському районі міста Одеси,
в с т а н о в и л а :
В липні 2004 року ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою в
порядку, передбаченому главою 31-А чинного на той час Цивільного
процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
1963 року, вважаючи, що
суб'єкт оскарження неправильно обчислив трудовий стаж і порушив
право на належне пенсійне забезпечення.
Рішення Київського районного суду міста Одеси від 23 вересня
2004 року в задоволенні скарги відмовлено.
Рішення судової палати з цивільних справ Апеляційного суду
Одеської області від 08 лютого 2005 року вимоги скарги задоволені
частково: визнано нечинними дії та зобов'язано Управління
Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси
зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 роботу в колгоспі
"Комсомолець" в період з 01 липня 1956 року по 01 січня 1960 року
відповідно до довідки АТЗТ СГП "Калиновське"; відмовлено в
задоволені вимог про зарахування до трудового стажу роботи на
Одеському заводі шампанських вин.
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання
про скасування рішення апеляційного суду.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про розгляд
справи повідомлені.
Перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального й процесуального права, колегія суддів приходить до
висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з тих
підстав.
Як вбачається з обставин справи в 2001 році ОСОБА_1
призначена пенсія за віком. 01 серпня 2001 року надав довідки про
роботу в колгоспі "Комсомолець" в період з 01 липня 1956 року по
01 січня 1960 року та про роботу в Одеському заводі шампанських
вин з метою зарахування цих періодів до загального трудового стажу
за відсутності трудової книжки.
Суб'єктом владних повноважень період роботи, вказаний в
довідках, було частково зараховано у трудовий стаж ОСОБА_1
Згідно зі ст.248-5 ЦПК України 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року скарга
подавалася до суду у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли
громадянин дізнався або повинен був дізнатися про порушення його
прав чи свобод, і в місячний строк з дня одержання ним письмової
відповіді про відмову в задоволенні скарги органом або службовою
особою вищого рівня щодо того органу чи службової особи, які
постановили рішення, вчинили дії, допустили бездіяльність, або з
дня закінчення місячного строку після подання скарги, якщо
громадянином не було одержано на неї письмової відповіді.
Розглядаючи справу за скаргою, з якою заявник звернувся в суд
в липні 2004 року, суди не встановили коли ОСОБА_1 дізнався або
повинен був дізнатися про порушення його прав щодо розрахунку
трудового стажу суб'єктом оскарження.
Оскільки двомісячний і місячний строки на звернення зі
скаргою до суду були встановлені законодавством про цивільне
судочинство, вони є процесуальними строками й на них поширюються
правила ст.85 ЦПК України 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року. Тому скарга,
подана після закінчення відповідного строку, залишалася без
розгляду, якщо суд за клопотанням заявника не знаходив підстав для
його поновлення.
Суди мали виходити з того, що при розгляді справи за
правилами гл.31-А ЦПК вирішуються питання не про захист
суб'єктивних прав, що виникли з цивільних, трудових, сімейних та
інших правовідносин шляхом їх встановлення і визнання, а про
поновлення прав чи свобод громадян, закріплених Конституцією
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, законами та іншими нормативно-правовими
актами й порушених суб'єктами оскарження під час здійснення ними
управлінських функцій.
Вирішуючи питання про встановлення трудового стажу суди не
перевірили чи не вирішується в даному випадку спір про право.
Вказані недоліки мають значення для правильного вирішення
справи, але були залишені без належної уваги апеляційного суду.
Допущені судом порушення норм процесуального права могли
призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути
усунені судом касаційної інстанції, що відповідно до частини 2
статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
є підставою для скасування рішення суду апеляційної
інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд.
Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Київському районі міста Одеси задовольнити.
Рішення Київського районного суду міста Одеси від 23 вересня
2004 року та рішення судової палати з цивільних справ Апеляційного
суду Одеської області від 08 лютого 2005 року скасувати, а справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Судді:
М.I. Цуркан С.Є. Амєлін М.I. Гурін М.Г. Кобилянський В.В.
Юрченко