ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     15 лютого 2007 року   м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     головуючого  Співака В.I.,
     суддів   Білуги С.В.,
     Гуріна М.I.,
     Загороднього А.Ф.,
     Заїки М.М.,
     при секретарі  Проценко О.О.,
     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні   касаційну
скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.  Києва
від  15.11.2004р.  та   ухвалу  апеляційного  суду  м.  Києва  від
01.02.2005р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Київського  обласного
військового комісаріату про перерахунок пенсії, -
 
                           встановила:
     У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду  з  позовом  до
Київського  обласного  військового  комісаріату  про   перерахунок
пенсії.
     Рішенням  Шевченківського  районного  суду   м.   Києва   від
15.11.2004р. у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
     Ухвалою  апеляційного  суду   м.   Києва   від   01.02.2005р.
апеляційну   скаргу   ОСОБА_1   було    відхилено,    а    рішення
Шевченківського районного суду м. Києва від 15.11.2004р.  залишено
без змін.
     На  зазначені  судові  рішення  суду  першої  та  апеляційної
інстанції надійшла касаційна  скарга  ОСОБА_1,  в  якій  ставиться
питання  про  їх  скасування  та  прийняття  нового  рішення   про
задоволення позовних вимог в повному обсязі.
     Заслухавши   доповідь  судді  -  доповідача,  колегія  суддів
вважає, що  касаційна  скарга  ОСОБА_1  задоволенню  не  підлягає,
оскільки судові  рішення  суду  першої  та  апеляційної  інстанції
постановлені з додержанням норм  матеріального  та  процесуального
права, правова оцінка обставинам у справі  дана  вірно,  а  доводи
касаційної скарги є  необгрунтованими  і  не  дають  підстав,  які
передбачені  статтями  225   -   229   Кодексу   адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         для зміни чи  скасування  судового
рішення.
     Закони   України,   Укази   Президента   України   та    інші
нормативно-правові акти, на  які  посилається  позивач,  вимагаючи
перерахунку пенсії, були прийняті та  набрали  законної  сили  вже
після звільнення його з військової служби на пенсію, а тому їх дія
на вимоги позивача не поширюється.
     Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та  апеляційної  інстанцій
норм  матеріального  та  процесуального  права,  правової   оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати  та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в  судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність  того  чи  іншого
доказу.
     Керуючись ст.ст. 212, 215, 220-1. 223, 224, 230, 231  Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -
 
                            ухвалила:
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  рішення
Шевченківського  районного  суду  м.  Києва  від  15.11.2004р.  та 
ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01.02.2005р.  по  справі  за
позовом ОСОБА_1 до Київського  обласного  військового  комісаріату
про перерахунок пенсії - без змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий  В.I. Співак
     Судді   С.В. Білуга
     М.I. Гурін
     А.Ф. Загородній
     М.М. Заїка
     Згідно з оригіналом  Суддя  С.В. Білуга