ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     15 лютого 2007 року  м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:

     головуючого:  Бутенка В.I.,

     суддів:  Сороки М.О.,

     Штульмана I.В.,

     Лиски Т.О.,

     Панченка О.I.,

     при секретарі:  Ткаченко О.М.

     розглянувши у відкритому судовому  засіданні  адміністративну
справу

     за  касаційною  скаргою  ОСОБА_1   на   рішення   Печерського
районного суду  м.  Києва  від  28  вересня  2004  року  і  ухвалу
апеляційного суду м. Києва від 17  січня  2005  року   за  позовом 
ОСОБА_1 до Міністерства  фінансів  України,  Міністерства  юстиції
України, Державного казначейства України про стягнення компенсації
за невикористане службове обмундирування,

                           встановила:

     У серпні 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаним
позовом   мотивуючи   свої   вимоги   тим,   що   їй,   як   судді
Красноперекопського районного суду АРК, за період 2000-2002 роки.,
в  порушення вимог статті 44 Закону України  "Про  статус  суддів"
( 2862-12 ) (2862-12)
        , не виплачено  грошову  компенсацію  за  невикористане
службове обмундирування в сумі 3338 грн.

     Рішенням Печерського районного суду м. Києва від  28  вересня
2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду  м.  Києва
від 17 січня 2005 року, в задоволенні позову відмовлено.

     У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення  судами
норм матеріального права,  просить  судові  рішення  скасувати  та
направити справу на новий розгляд.

     Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

     Судом    встановлено,    що     ОСОБА_1     працює     суддею
Красноперекопського районного суду АРК і за періоди з 2000 по 2002
рік не отримувала службового обмундирування, яким вона  мала  бути
забезпечена відповідно до статті 44  Закону  України  "Про  статус
суддів" ( 2862-12 ) (2862-12)
        .

     Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, Законом
України  "Про  деякі  заходи  щодо  економії   бюджетних   коштів"
( 1459-14 ) (1459-14)
         від 17  лютого  2002  року  призупинено  дію  положень
статті 44 вищевказаного Закону в  частині  забезпечення  службовим
обмундируванням суддів і це обмеження тривало до 20  березня  2002
року, часу, коли рішенням  Конституційного  Суду  України  визнано
його таким, що  не  відповідає  Конституції.  За  вказаний  період
компенсація    вартості    службового    обмундирування    законом
передбачена не була.

     З таким  висновком  обгрунтовано  погодився  суд  апеляційної
інстанції.

     Встановлено  і  це  вбачається  з   матеріалів   справи,   що
оскаржувані рішення ухвалені з додержанням  норм  матеріального  і
процесуального права та відсутні передбачені ст. 227  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
         підстави для їх обов'язкового скасування.

     Враховуючи  наведене,  колегія  суддів  вважає  за  необхідне
відмовити у задоволенні касаційної скарги.

     Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230,  231  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
          колегія суддів,

                            ухвалила:

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а рішення
Печерського районного суду м. Києва від 28  вересня  2004  року  і
ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 січня  2005  року  -  без
змін.

     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.

     Судді: (підписи)

     З оригіналом згідно

     Суддя: