ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
     I М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
     14 лютого 2007 року     м. Київ
 
                          Колегія суддів
         Вищого адміністративного суду України в складі:
     головуючого  -   судді  Харченка  В.В.,  суддів:  Васильченко
Н.В.,  Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Матолича С.В.,  при  секретарі
Дрибасі  М.В.,  розглянувши  у   відкритому   судовому   засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю  "Віра-2"
на рішення Господарського суду Запорізької області  від  5  квітня
2005 року та постанову  Запорізького  апеляційного  господарського
суду від 8 червня 2005  року у  справі  за  позовом  товариства  з
обмеженою відповідальністю "Віра-2"  до Запорізької  міської  ради
та  Виконавчого  комітету  Запорізької  міської  ради,  за  участю
третьої особи без  самостійних  вимог  -  приватного  підприємства
"Вікторія", про визнання недійсним рішення, -
 
     ВСТАНОВИЛА:
     Рішенням Господарського суду Запорізької області від 5 квітня
2005 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного
господарського суду від 8 червня 2005  року в задоволенні позовних
вимог  товариства  з  обмеженою  відповідальністю   "Віра-2"    до
Запорізької  міської  ради  та  Виконавчого  комітету  Запорізької
міської ради, за участю третьої  особи  без  самостійних  вимог  -
приватного підприємства "Вікторія", про визнання недійсним рішення
було відмовлено ТОВ "Віра - 2" у задоволенні  позовних  вимог  про
визнання  недійсним  рішення  виконавчого   комітету   Запорізької
міської ради № 490/28 від 27.12.2001 року.
     Вказані судові рішення вмотивовано відповідністю оспорюваного
рішення   вимогам  чинного  законодавства,  а  також  порушення  у
зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних  законом  інтересів
позивача,  оскільки   суди   першої   та   апеляційної   інстанції
встановили, що на час розгляду  справи  в  суді  позивач  фактично
користується приміщенням загальною площею 1166,85 кв.м.
     Не  погоджуючись  з  зазначеними   рішеннями   товариство   з
обмеженою  відповідальністю  "Віра-2"  звернулося   з   касаційною
скаргою, у якій просить рішення  Господарського  суду  Запорізької
області  від  5  квітня  2005  року  та   постанову   Запорізького
апеляційного господарського суду від 8 червня 2005  року скасувати
та прийняти рішення про задоволення позовних вимог.
     Касаційна скарга  вмотивована  порушенням  судами  першої  та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального  права,
зокрема ст.ст.10,12  Закону  України  "Про  оренду  державного  та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
        , ст.162 ЦК  УРСР  ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  та
ст.35 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  оскільки  не  прийнято  до  уваги
рішення Жовтневого районного суду від 26.10.04р.
     Заслухавши  доповідь  судді  Вищого  адміністративного   суду
України,  дослідивши матеріали справи та доводи касаційної  скарги
колегія суддів приходить  до  висновку,  що  касаційна  скарга  не
підлягає задоволенню  з таких підстав.
     Як  встановлено  по  справі  судами  першої  та   апеляційної
інстанцій 27.12.2001р. виконавчим  комітетом  Запорізької  міської
ради прийнято  рішення  №490/28  "Про  внесення  змін  до  рішення
міськвиконкому від  29.12.94р.  №539/21  "Про  передачу  в  оренду
нежитлового приміщення,  розташованого   в  будинку  за  №144   по
пр.Леніна,  ТОВ  "Віра  -2"  та  передачу  в  оренду   нежитлового
приміщення,  розташованого  в  будинку  №144  по  пр.  Леніна,  ПП
"Вікторія".
     Дане рішення було прийняте на підставі листа ТОВ "Віра  -  2"
від 16.10.01р.  №53  про  відмову  від  подальшої  оренди  частини
нежитлового приміщення.
     Відповідно до п.1 цього  рішення  внесені  зміни  до  рішення
міськвиконкому від  29.12.94р.  №539/21  "Про  передачу  в  оренду
нежитлового  приміщення,  розташованого  в  будинку  №144  по  пр.
Леніна, товариству з обмеженою  відповідальністю  "Віра  -  2"  та
змінений розмір орендованої площі з 1166,85 кв.м. на 1137,25 кв.м.
     Пунктом 2 спірного рішення вирішено комунальному підприємству
"ВРЕЖО №2" внести зміни до договору оренди від - 02.01.94р.  №1213
нежитлового  приміщення,  розташованого  в  будинку  №144  по  пр.
Леніна, укладеного з ТОВ "Віра - 2"  шляхом  укладення  додаткової
угоди.
     Також цим рішенням вирішено передати в оренду  ПП  "Вікторія"
нежитлове приміщення 1 поверху, розташоване в будинку № 144 по пр.
Леніна,  площею  29,6  кв.м.  строком  на  5  років  під  службові
приміщення аптеки та КП "ВРЕЖО №2" укласти  договір  оренди  з  ПП
"Вікторія".
     Колегія суддів  погоджується  з  висновком  судів  першої  та
апеляційної інстанцій про відмову в позові, виходячи  з  того,  що
згідно до  матеріалів  справи  позивач  просив  визнати  недійсним
спірне рішення на підставі визнання рішенням Жовтневого  районного
суду від 26.10.04р. недійсними листа №53, підписаного ОСОБА_1  від
імені ТОВ "Віра - 2", та додаткових угод до договору оренди  №1213
від 29.12.1994 року, підписаних від імені ТОВ "Віра -  2"  ОСОБА_1
відповідно  02.01.02р.  та  01.02.02р.,  а  також  у   зв'язку   з
невідповідністю спірного рішення  ст.162  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,
ст.10, ч.3 ст.12, ст.28 Закону України "Про оренду  державного  та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
        .
     Акт державного чи іншого органу - це  юридична  форма  рішень
цих органів, тобто офіційний  письмовий  документ,  який  породжує
певні правові наслідки, спрямований на регулювання  тих  чи  інших
суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів  цих
відносин.
     Суди першої та апеляційної  інстанції  дійшли  обгрунтованого
висновку, що рішення виконавчого комітету не є угодою.  Воно  лише
було підставою для укладання додаткової угоди, а тому до нього  не
може бути застосована ст.162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  яка  передбачає
недопустимість односторонньої  зміни  умов  договору.  Крім  того,
зміна  умов  договору  не  є  підставою  для   визнання   договору
недійсним.
     Частина  3  ст.10  та  ст.12  Закону  України   "Про   оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
         також не  може  бути
застосована до спірного рішення, оскільки регулює  саме  договірні
відносини з оренди між сторонами, в даному випадку між  ДКП  ВРЕЖО
№2 та ТОВ "Віра - 2". Крім того, законодавством не  заборонено  за
згодою сторін вносити зміни до договору оренди.
     Стаття  28  вищевказаного  Закону  встановлює  захист   права
орендаря на орендоване майно і не може бути підставою для визнання
рішення виконкому недійсним.
     Що  стосується  рішення   Жовтневого   районного   суду   від
26.10.04р. то воно не може бути підставою  для  визнання  спірного
рішення виконкому недійсним у зв'язку з наступним.
     Відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , рішення суду
з цивільної справи, що набрало законної сили, є  обов'язковим  для
господарського суду щодо фактів, які  встановлені  судом  і  мають
значення для вирішення спору.
     Рішенням Орджонікідзевського районного суду від 15.06.04р. по
справі  №2-2562,  що  набрало  законної  сили,  визнано  законним,
дійсним  і  таким,  що  підлягає  виконанню  рішення   виконавчого
комітету Запорізької міської  ради  від  27.12.01р.  №490/28  "Про
внесення змін до рішення  міськвиконкому  від  29.12.94р.  №539/21
"Про передачу в оренду  нежитлового  приміщення,  розташованого  в
будинку   №144   по   пр.   Леніна,   товариству    з    обмеженою
відповідальністю "Віра  -  2"  і  передачу  в  оренду  нежитлового
приміщення, розташованого в будинку №144 по пр. Леніна, приватному
підприємству "Вікторія".
     Таким чином, факт законності  і  дійсності  спірного  рішення
встановлений рішенням Орджонікідзевського районного суду.
     Згідно ч.2 ст.19 Конституції України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,  органи
державної влади та органи місцевого  самоврядування,  їх  посадові
особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб,  що
передбачені Конституцією та законами України.
     Відповідно   до   ст.60   Закону   України    "Про    місцеве
самоврядування  в   Україні"   ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
        ,   органи   місцевого
самоврядування від імені  та  в  інтересах  територіальних  громад
відповідно до  закону  здійснюють  правоможності  щодо  володіння,
користування  та   розпорядження   об'єктами   права   комунальної
власності, в тому числі виконують  усі  майнові  операції,  можуть
передавати об'єкти права  комунальної  власності  у  постійне  або
тимчасове користування ..., здавати їх в оренду, .."  визначати  в
угодах та договорах умови використання та  фінансування  об'єктів,
що ... передаються в оренду.
     Таким чином, спірне рішення прийнято в  межах  компетенції  і
відповідно до вимог чинного законодавства.
     Доводи касаційної скарги не дають підстав  для  висновку,  що
при  розгляді  справи  допущено  неправильне   застосування   норм
матеріального  чи  порушення  норм   процесуального   права,   які
передбачені ст.ст. 225-229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         як підстави для
зміни, скасування судового рішення, залишення позовної  заяви  без
розгляду або закриття провадження у справі.
     Відповідно до ст. 224 Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд  касаційної  інстанції  залишає  касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо  визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових  рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
     На підставі викладеного, колегія суддів дійшла  висновку  про
відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
     Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
колегія суддів, -
     ухвалила:
     Касаційну  скаргу  товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"Віра-2" залишити без задоволення, а  рішення Господарського  суду
Запорізької  області  від  5  квітня  2005   року   та   постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від  8  червня  2005 
року- без змін.
     Ухвала набирає законної  сили  з  моменту  її  оголошення,  і
оскарженню не підлягає, крім, як з підстав, у порядку та у строки,
передбачені ст.ст.237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Головуючий  /підпис/  В.В.Харченко
     Судді  /підпис/  Н.В. Васильченко
     /підпис/  Л.Я. Гончар
     /підпис/  О.О.Кравченко
     /підпис/  С.В.Матолич 
 
     З оригіналом вірно
     суддя    Н.В.Васильченко