ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К А Р Ї Н И
14 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
головуючого - судді - Бутенка В.I.,
суддів : Лиски Т.О.,
Сороки М.О.,
Панченка О.I.,
Штульмана I.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії
Відділу державної виконавчої служби Донецького обласного
управління юстиції, -
в с т а н о в и л а :
У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною
скаргою, в якій просив скасувати постанову старшого державного
виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Донецького
ОУЮ про відмову у відкритті провадження по виконанню рішення
Кіровського районного суду м. Донецька від 09 червня 1999 року.
Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27
квітня 2005 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду
Донецької області від 17 червня 2005 року, у прийнятті скарги
ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1
подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити
справу на новий розгляд.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 у своїй скарзі ставив
питання щодо скасування постанови старшого державного виконавця
підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Донецького ОУЮ про
відмову у відкритті провадження по виконанню рішення Кіровського
районного суду м. Донецька від 09 червня 1999 року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку
щодо відмови у прийнятті скарги на дії державного виконавця
обласного управління юстиції, оскільки відповідно із ст. 85 Закону
України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, скарги на рішення,
дії (бездіяльність) державних виконавців і посадових осіб обласних
управлінь юстиції подається до апеляційного суду за місцем
знаходження відповідного органу виконавчої служби.
З таким висновком місцевого суду обгрунтовано погодився і суд
апеляційної інстанції.
Щодо посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на те, що
керуватись ст. 132 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суддя не мав права,
оскільки цією нормою регулюється наслідки порушення правил
підсудності при поданні позовних заяв, а скарга на дії державного
виконавця не є такою заявою, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 237 ЦПК України (в редакції 1963
( 1501-06 ) (1501-06)
року), справи, що виникають з адміністративно-правових
відносин, розглядаються судом за правилами цього Кодексу, з
винятками і доповненнями, зазначеними в главах 30 - 32 цього
Кодексу.
Питання щодо прийняття, повернення, відмови у прийнятті
скарги, поданої в порядку Глави 31-А ЦПК України (в редакції 1963
( 1501-06 ) (1501-06)
року) вирішується за загальним правилами,
встановленими для позовних заяв.
Положеннями ст. 248-21 ЦПК України (в редакції 1963
( 1501-06 ) (1501-06)
року) встановлено, що скарга на рішення, дії
(бездіяльність) державних виконавців подається до суду за
місцезнаходженням відповідного відділу державної виконавчої служби
або до іншого суду згідно з вимогами закону.
Згаданою ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
як раз передбачена підсудність справ, у яких є стороною
державний виконавець чи посадова особа обласного управління
юстиції.
Не заслуговують на увагу і доводи скаржника про те, що справу
було розглянуто у його відсутність, оскільки ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
не передбачає участі сторін при вирішенні питання про
прийняття позовної заяви або скарги.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами
прийняті законні і обгрунтовані рішення, під час розгляду справи
порушень норм матеріального чи процесуального права ними допущено
не було.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не
спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатися
без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 223, 230 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а ухвалу
Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27 квітня 2005 року
та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 17 червня 2005
року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
рішення суду
касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду
України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з
дня відкриття таких обставин.
С у д д і :