ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого
Цуркана М.I.
Суддів:
Амєліна С.Є.
Кобилянського М.Г.
Гуріна М.I.
Юрченка В.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну
справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову Кабінету Міністрів України
№ 1783 від 20.11.2003 ( 1783-2003-п ) (1783-2003-п)
року, зацікавлені особи:
Пенсійний фонд України, Державний комітет статистики України,
перегляд якої здійснюється за касаційною скаргою ОСОБА_1 на
рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2004
року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 8 липня 2004 року
у с т а н о в и л а :
У січні 2004 року ОСОБА_1 оскаржив у суді пункт 2 постанови
Кабінету Міністрів України № 1783 від 20.11.2003 ( 1783-2003-п ) (1783-2003-п)
року "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення
громадян", яким Уряд погодився з пропозицією Держкомстату
України та Пенсійного фонду України застосовувати під час
перерахунку пенсій показник середньої заробітної плати за 2002
рік на рівні 306, 45грн.
Зазначав, що за правилами ч.3 ст.4 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються
виключно законами про пенсійне забезпечення.
Відповідно із ст. 43 Закону, для перерахунку пенсії
призначеної до набрання чинності цим Законом визначається
заробітна плата із застосуванням середньої заробітної плати
працівників, зайнятих у галузях економіки за 2002 рік.
Державним комітетом статистики встановлено, а в додатку 2
оскаржуваної постанови підтверджено, що у 2002 році середня
заробітна плата становила 375,98 грн.
Таким чином, органи Пенсійного фонду мали одночасно
застосовувати два різні показники середньої заробітної плати.
Це, на переконання заявника, суперечить ч.2 ст. 40 Закону,
якою встановлений порядок визначення заробітної плати для
обчислення пенсії, та вимогам Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
про те, що всі дії Уряду можливі лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами
України .
Просив п.2 оскаржуваної постанови визнати незаконним та
скасувати.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26 березня
2004 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва
від 8 липня 2004 року в задоволенні скарги відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами
норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення
скасувати та постановити нове, про задоволення скарги.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги,
матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не
підлягає з таких підстав.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
.
Цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та Основ законодавства України про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування і визначає
принципи, засади і механізми функціонування системи
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування,
призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних
послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок
страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел.
Статтею 43 передбачений перерахунок пенсій, призначених до
набрання чинності цим Законом.
При цьому, відповідно до ч. 1 зазначеної норми, перерахунок
пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за
вислугу років, призначених до набрання чинності Законом,
здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про
вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів,
що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та
відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також
додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду, а
згідно ч. 2 цієї норми для перерахунку пенсій, призначених до
набрання чинності Законом, враховується заробітна плата (дохід),
з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в
пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата
(дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої
статті 40 Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для
обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті
40 Закону із застосуванням середньої заробітної плати
працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Частиною 2 статті 40 Закону передбачено, що заробітна плата
(дохід)
для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для
обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях
економіки України, за календарний рік, що передує року звернення
за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний
місяць (Кз + Кз + Кз + ... + Кз );
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано
коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Таким чином, для обчислення пенсії у Законі застосовуються
поняття: "середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях
економіки України, за календарний рік, що передує року звернення
за призначенням пенсії" та "сума коефіцієнтів заробітної плати
(доходу) за кожний місяць".
Порядок обчислення зазначених величин Закон не містить.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України № 1783 від
20.11.2003 ( 1783-2003-п ) (1783-2003-п)
року "Про заходи щодо поліпшення
пенсійного забезпечення громадян", яка набула чинності з 1 січня
2004 року, Уряд зобов'язав Пенсійний фонд під час призначення та
перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
застосовувати для визначення середньої заробітної плати
працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за місяць,
за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу),
визначені Державним комітетом статистики показники за період з
1958 по 2002 рік згідно з додатками 1 і 2.
< p class=MsoNormal style='margіn-top:0cm;margіn-rіght:-48.95
pt;margіn-bottom: 0cm;margіn-left:2.0cm;margіn-bottom:.0001pt;text
-alіgn:justіfy;text-іndent: 36.7pt;mso-pagіnatіon:none;background:
whіte;mso-layout-grіd-alіgn:none; text-autospace:none'>У додатку 2
наведені показники середньомісячної заробітної плати
працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за
1992-2002 роки, що застосовуються під час призначення та
перерахунку пенсій відповідно до статей 40 і 43 Закону України
"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
( 1058-15 ) (1058-15)
, з яких вбачається, що середньоарифметичний показник
зарплати у 2002 році становив 376,38 грн. на місяць.
Пунктом 2 постанови вирішено погодитися з пропозицією
Державного комітету статистики та Пенсійного фонду щодо
застосування під час перерахунку пенсій відповідно до статті 43
Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
показника середньої заробітної плати за
2002 рік на рівні 306,45 гривні.
Погоджуючись з обгрунтованістю такого показника, суди
правильно виходили з того, що Кабінет Міністрів постанову прийняв
на виконання вимог пп. 4 п. 14 Розділу ХУ "Прикінцеві положення"
Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
, в межах своїх повноважень, не
порушуючи прав чи законних інтересів заявника.
При цьому касаційний суд погоджується із висновками про те,
що перехід до страхової пенсійної системи передбачає встановлення
прямої залежності розмірів пенсій від страхового стажу та
заробітку працівника, а тому запропонована Державним комітетом
статистики та Пенсійним фондом методика розрахунку середньої
заробітної плати з врахуванням з даних персоніфікованого обліку
шляхом ділення сукупної заробітної плати, з якої сплачувались
обов'язкові платежі до пенсійного фонду у 2002 році, на
чисельність осіб, за яких сплачено ці платежі, заслуговує на
увагу.
Доводи касаційної скарги стосовно порушення постановою прав
громадян висновків судів не спростовують, а тому підлягають
відхиленню.
Так, твердження про те, що для перерахунку пенсій необхідно
застосовувати офіційно опубліковані показники середньої
заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки
України, за 2002 рік, а не визначені Урядом є помилковим,
оскільки не враховують цілей на досягнення яких встановлено такий
показник, та залишають поза увагою джерела формування фонду
виплат.
Посилання на невідповідність постанови Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
не
може братися до уваги, оскільки в Законі механізм обчислення
показника середньої заробітної плати не визначений.
Твердження у скарзі про те, що Уряд, як і решта органів
державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами
України є незаперечним. У цьому контексті оскаржуване рішення
узгоджується з вимогами Конституції, оскільки саме Кабінет
Міністрів забезпечує проведення політики у сфері соціального
захисту , а видані з цього питання
постанови є обов'язковими .
Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, якщо суди не допустили порушень
норм матеріального і процесуального права при ухваленні
оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє
касаційну скаргу, а судові рішення залишає без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 223, 230 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2004 року та
ухвалу апеляційного суду м. Києва від 8 липня 2004 року, - без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку
визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий М.I. Цуркан
Судді: С.Є. Амєлін
М.I. Гурін
М.Г. Кобилянський
В.В.Юрченко