№ К-8033/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є, Шипуліної
Т.М.
при секретарі:
розглянувши у відкритому судовому засіданні
Павлушку Р.С.
касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової
інспекції Приморському районі м. Одеси
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
29.03.2005 р.
у справі № 23/255-04-11691 господарського суду Одеської
області
за позовом Державної судноплавної компанії "Чорноморське
морське пароплавство"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції
Приморському районі м. Одеси
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.01.2005
р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 29.03.2005 р., позов задоволено частково:
податкове повідомлення-рішення ДПI у Приморському районі м. Одеси
від 26.11.2004 р. № 0015282301/0 про визначення державній
судноплавній компанії "Чорноморське морське пароплавство"
податкового зобов'язання за платежем із штрафних санкцій,
накладених на підставі ст.1 Указу Президента України "Про
застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання
обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
, в сумі 1 678 600,00 грн. визнано
недійсним в частині визначення вказаної суми штрафних санкцій
сумою податкового зобов'язання позивача.
Судові рішення вмотивовані порушенням позивачем вимог пункту
2.14 Положення про ведення касових операцій в національній валюті
в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку
України від 19.02.2001 р. № 72 ( z0237-01 ) (z0237-01)
, що давало підстави
ДПI, як уповноваженому органу, застосувати до позивача штрафні
санкції в зазначеному розмірі на підставі ст.1 Указу Президента
України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з
регулювання обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
.
Разом з тим за висновком суду визначення суми застосованих до
позивача штрафних санкцій сумою його податкових зобов'язань не
відповідає статтям 14 та 15 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, пункту 1.9 статті 1 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
В касаційній скарзі СДПI у Приморському районі м. Одеси
просить скасувати постановлені у справі судові рішення в частині
задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в
задоволенні позову в повному обсязі заявлених позовних вимог,
посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій пункту 1.2
ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Згідно частини 2 ст.220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та
апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому
може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального
права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Визнаючи правомірним застосування до позивача штрафних
санкцій в сумі 1 678 600,00 грн. на підставі ст.1 Указу Президента
України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з
регулювання обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
, суд першої інстанції, з
висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з
доведеності в судовому процесі факту вчинення позивачем порушень
вимог пункту 2.14 Положення про ведення касових операцій в
національній валюті в Україні, а саме: перевищення встановленого
ліміту готівки в касі, проведення готівкових розрахунків без
подання одержувачами готівкових коштів платіжних документів про
сплату покупцем готівки; перевищення встановлених строків
використання виданих під звіт готівкових коштів; видача під звіт
готівки без отримання звіту про використання раніше виданої під
звіт готівки.
Застосовані до позивача штрафні санкції за своєю суттю є
адміністративно-господарськими санкціями, визначення яких
закріплено частиною 1 ст.238 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, оскільки, є заходом майнового характеру, спрямовані на
припинення порушення суб'єктом господарювання встановлених правил
здійснення господарської діяльності та застосовуються
уповноваженим органом державної влади.
Згідно ст.250 цього Кодексу адміністративно-господарські
санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання
протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як
через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених
законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності,
крім випадків, передбачених законом.
З огляду на викладене, правильність висновку щодо
правомірності застосування до позивача штрафних санкцій в
зазначеній суму залежить від того, коли позивачем були вчинені
порушення встановлених правил обігу готівки, виявлені згідно акту
перевірки від 24.11.2004 р. № 6657/23-10/01125614, за які до нього
були застосовані штрафні санкції. Ця обставина, однак, судами
попередніх інстанцій встановлена не була, тоді як з наявної у
справі копії цього акту вбачається, що серед виявлених перевіркою
порушень правил обігу готівки зазначені й порушення із датою
вчинення в 1995, 1996, 1999-2002 роках / а.а.с.69,70,71 /.
Вказана неповнота судового розгляду, як наслідок недотримання
судом в повній мірі вимог частини 1 ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
за правилами якого здійснений судовий розгляд справи, щодо
всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі
всіх обставин справи, може призвести до неправильного вирішення
спору, а тому є підставою відповідно до частини 2 ст.227 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
для скасування ухвалених по справі судових
рішень в частині відмови в задоволенні позовних вимог та
направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Що ж до висновку судів попередніх інстанцій про наявність
підстав для визнання спірного податкового повідомлення-рішення
недійсним в частині визначення суми 1 678 600,00 грн. сумою
податкового зобов'язання позивача, то такий висновок відповідає
правильному застосуванню норм матеріального права.
Пункт 1.2 ст.1 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, на який посилається відповідач в
касаційній скарзі та згідно якого податкове зобов'язання -
зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних
цільових фондів відповідну суму у порядку та у строки, визначені
цим Законом або іншими законами України, слід застосовувати в
системному аналізі із статтями 14 та 15 Закону України "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, якими встановлений вичерпний
перелік податків, зборів / обов'язкових платежів /, платежі по
яких і є податковим зобов'язанням.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу СДПI у Приморському районі м. Одеси
задовольнити частково.
Скасувати постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 29.03.2005 р., рішення господарського суду Одеської
області від 27.01.2005 р. в частині відмови в позові про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення ДПI у Приморському
районі м. Одеси від 26.11.2004 р. № 0015282301/0 в частині
визначення ДСК "Чорноморське морське пароплавство" до сплати
штрафу в розмірі 1 678 600,00 грн.
Справу в цій частині позовних вимог направити на новий
розгляд до господарського суду Одеської області.
В іншій частині постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 29.03.2005 р. та рішення господарського
суду Одеської області від 27.01.2005 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Бившева Л.I.
Костенко М.I.
Маринчак Н.Є.
Шипуліна Т.М.
З оригіналом згідно
Суддя Усенко Є.А.