ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 лютого 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого
Цуркана М.I.
Суддів:
Амєліна С.Є.
Кобилянського М.Г.
Гуріна М.I.
Юрченка В.В.
при секретарі судового засідання Проценко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в
Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про
стягнення заборгованості по виплаті пенсії, яка переглядається за
касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в
Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим на
рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної
Республіки Крим від 30 вересня 2003 року та ухвалу апеляційного
суду Автономної Республіки Крим від 25 листопада 2003 року
у с т а н о в и л а :
У липні 2003 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним
позовом, в якому вказував, що йому як особі льотного екіпажу
повітряних суден цивільної авіації у грудні 1999 року була
призначена пенсія, за вислугою років, яка у липні 2001 року була
перерахована, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України
від 10 лютого 2000 року № 264 ( 264-2000-п ) (264-2000-п)
та становила 671,12
грн., проте з листопада цього ж року розмір пенсійних виплат
незаконно зменшено до 402,05 грн., а тому просив стягнути з
відповідача невиплачену пенсію у розмірі 5 381,40 грн. за період з
листопада 2001 року по червень 2003 року, з відновленням
попереднього розміру виплат.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя
Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2003 року, залишеного
без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від
25 листопада 2003 року позов задоволено.
У поданій касаційній скарзі УПФ України в Залізничному районі
м. Сімферополя, посилаючись на неправильне застосування судами
норм матеріального права, просить судові рішення скасувати та
постановити нове, яким відмовити в задоволені позову.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги,
заперечення на них, матеріали справи, колегія суддів вважає, що
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, а апеляційний
суд, погоджуючись з його рішенням, виходили з того, що у
листопаді 2001 року ОСОБА_1 безпідставно зменшили розмір
встановленої пенсії.
Однак з такими висновками судів погодитись не можна, оскільки
вони грунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального
права.
За змістом частини 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
, у редакції Закону України "Про
внесення змін до деяких Законів України" від 17 листопада 1999
року, працівникам льотно-випробного складу та особам льотних
екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам,
бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам)
і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах,
пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що
дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та
статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і
призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою,
шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і
не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників
льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб
льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів,
штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів,
льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні
роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних
екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів,
бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів)
і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не
може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної
плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за
календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.
Зазначеним законом передбачено, що дія статті 53 Закону
України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
в новій редакції
поширюється на працівників з числа осіб льотних екіпажів
повітряних суден цивільної авіації і бортоператорів, які
виконували спеціальні роботи в польотах, які вийшли на пенсію до
набрання чинності цим Законом.
Відповідно до підпункту "в" пункту 7 Порядку призначення і
виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно - випробного
складу цивільної авіації затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України 21 липня 1992 року №418 ( 418-92-п ) (418-92-п)
(з
наступними змінами), під час підвищення пенсій відповідно до
рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого
призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів
"а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання
середньої плати працівників народного господарства за міцсяць, що
передує місяцю, з якого перераховується пенсія, порівняно з
середньою заробітною платою працівників народного господарства,
яка враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.
Це означає, що положення зазначеного підпункту застосовуються
лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд
України.
28 березня 2002 року Кабінет Міністрів України прийняв
постанову №374 ( 374-2002-п ) (374-2002-п)
"Про підвищення розмірів пенсій,
призначених відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
, а також пенсій призначених
відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувались".
Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам
льотно - випробного складу суден цивільної авіації відповідно до
частини 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
, і передбачає збільшення пенсій з 1 квітня 2002 року
непрацюючим пенсіонерам на 12 відсотків.
Iнших рішень Уряду України, після внесення 17 листопада 1999
року змін до статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
, про підвищення розміру пенсії працівникам льотного
складу цивільної авіації не приймалось.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з липня 1978 року призначена
пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про
пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
, як працівникові
льотного складу цивільної авіації із заробітку за період роботи
з 01.07.1977 р. по 30.06.1978 р.
У зв'язку із змінами внесеними до статті 53 Закону України
"Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
Законом України "Про
внесення змін до деяких Законів України" від 17 листопада 1999
року, позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до пункту
7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років
працівникам льотно - випробного складу цивільної авіації
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21 липня 1992
року №418 ( 418-92-п ) (418-92-п)
, а її розмір склав 342,70 грн.
З 1 липня 2001 року пенсія перерахована із середнього
заробітку за період роботи з 01.01.1972 р. по 31.12.1976 р. і
становила 671,12 грн., з урахуванням коефіцієнта зростання
середньої плати працівників народного господарства за травень 2001
року.
Оскільки такий перерахунок зроблений помилково (коефіцієнт
застосовується лише при призначенні пенсії або її перерахунку у
зв'язку з підвищенням розмірів за рішенням Уряду), то приведення
розміру пенсії позивача у відповідність із вимогами чинного
законодавства не може вважатися зменшенням пенсії і не порушило
прав ОСОБА_1
За таких обставин у судів не було правових підстав для
задоволення позову
Зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і
правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми
матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових
рішень, то, за правилами ст. 229 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, рішення підлягають скасуванню з
постановленням нового, про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.220, 223, 229 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
колегія суддів
п о с т а н о в и л а :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим
задовольнити.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної
Республіки Крим від 30 вересня 2003 року та ухвалу апеляційного
суду Автономної Республіки Крим від 25 листопада 2003 року
скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку
визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий М.I. Цуркан
Судді: С.Є. Амєлін
М.Г.Кобилянський
М.I.Гурін
В.В.Юрченко