ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
головуючого - судді Фадєєвої Н.М.,
суддів: Гордійчук М.П., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
при секретарі - Коротких В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Хустської об'єднаної державної податкової інспекції на рішення
господарського суду Закарпатської області від 09 листопада 2004
року та постанову Львівського апеляційного господарського суду 20
січня 2005 року у справі за позовом приватного підприємця
ОСОБА_1до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и л а:
В вересні 2004 року приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся
до суду з позовом до Хустської об'єднаної державної податкової
інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
№ НОМЕР_1 від 28.05.2004 року, мотивуючи свої вимоги тим, що ним
не порушувався Закон України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
20 січня 2005 року залишено без змін рішення господарського суду
Закарпатської області від 09 листопада 2004 року, яким задоволено
позов приватного підприємця ОСОБА_1в частині застосування штрафних
санкцій в сумі 1700 грн., в іншій частині, на суму 727 грн., в
задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі, Хустська
об'єднана державна податкова інспекція звернулася до Вищого
адміністративного суду України з касаційною скаргою.
У своїй касаційній скарзі ставить питання про скасування
рішень судів першої та апеляційної інстанції в частині визнання
недійсним спірного повідомлення-рішення на суму 1700 грн. та
просить відмовити в задоволенні позову в повному об'ємі.
Вимоги скарги мотивує порушенням судами норм матеріального та
процесуального права та неповне з'ясування фактичних обставин
справи.
В судове засідання касаційної інстанції сторони не з'явились,
про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за
матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність
підстав для її задоволення.
Згідно вимог ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанцій не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення
судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло
призвести до неправильного вирішення справи.
Як вбачається із постановлених по справі рішень та
встановлено в ході розгляду справи, висновки судів про часткове
задоволення позову грунтуються на тому, що в акті перевірки,
складеному відповідачем, не зафіксовано факту знаходження на
реалізації партії сигарет "Прилуки особливі", в той час як штрафні
санкції у розмірі 1700 гривень були застосовані до позивача саме
за відсутність на торговому об'єкті декларації про встановлені
виробником або імпортером максимальні ціни на зазначений товар.
Крім того, визначивши цю штрафну санкцію у формі податкового
повідомлення-рішення, відповідач діяв всупереч вимогам Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, який
визначає, що цей Закон є спеціальним законом з питань
оподаткування, встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних
або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами
з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати
пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків
контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері
зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження
дій органів стягнення. Також він встановлює спеціальний порядок
нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та
примусового стягнення, яка може застосовуватися лише щодо податків
і зборів (обов'язкових платежів), сплата яких передбачена Законами
з питань оподаткування, тобто він не регулює інші питання.
У відповідності до пунктів 1.2, 1.9 статті 1 цього Закону
податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків
сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму
коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими
законами України.
Податкове повідомлення є письмовим повідомленням контролюючих
та податкових органів про обов'язок платника податків сплатити
суму податкового зобов'язання та погасити суму податкового боргу.
Таким чином ця форма акту ненормативного характеру може
застосовуватися лише щодо обов'язків по сплаті податків і зборів
(обов'язкових платежів), вичерпний перелік яких визначено у
статтях 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
.
У зазначених нормах штраф, накладений відповідачем на
позивача, не визначений як податок або збір (обов'язковий платіж).
Тому обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності по сплаті
штрафу за порушення ним норм закону "Про державне регулювання
виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим,
алкогольними напоями та тютюновими виробами" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
не
відноситься до категорії податкового зобов'язання або податкового
боргу.
За вказаних обставин, суди дійшла висновку, що відповідач,
застосовуючи до позивача фінансові санкції за порушення норм
Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі
спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та
тютюновими виробами" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, діяв всупереч вимогам чинного
законодавства.
З урахуванням викладеного, касаційна скарга задоволенню не
підлягає, а рішення судів, які постановлені з дотриманням вимог
чинного матеріального і процесуального закону не підлягають
скасуванню.
Касаційна скарга не містить доводів, які б спростували
викладені вище висновки судів, оскільки грунтується на невірному
тлумаченні касатором норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
у х в а л и л а:
У задоволенні скарги Хустської об'єднаної державної
податкової інспекції відмовити.
Рішення господарського суду Закарпатської області від 09
листопада 2004 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду 20 січня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: