ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
Iменем України
"07" лютого 2007 р. №К-9053/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Сергейчука О.А.
Суддів Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.I.
секретар судового засідання Бойченко Ю.П.
за участю представників:
позивача: Несвітайло I.I. (дов. від 01.09.2005 р.);
відповідача 1: Єгоров О.О. (дов. від 11.01.2006 р.
№109/10-004);
відповідача 2: не з'явились;
прокуратури: не з'явились
розглянувши касаційні скарги Державної податкової інспекції у
м. Южному, Управління державного казначейства в Одеській області
та касаційне подання Заступника прокурора Одеської області
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
25.10.2005 р.
у справі №3-23/20-05-582
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Морская
топливная компания"
до 1.Державної податкової інспекції у м. Южному
2.Управління державного казначейства в Одеській області
за участю Прокуратури Одеської області
про стягнення бюджетної заборгованості та відсотків з
податку на додану вартість
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Морская топливная
компания" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Морская топливная
компания") звернулось до Господарського суду Одеської області з
позовом до Державної податкової інспекції у м. Южному (далі по
тексту - відповідач 1, ДПI у м. Южному) та Управління державного
казначейства в Одеській області (далі по тексту - відповідач 2,
УДК в Одеській області) про стягнення бюджетної заборгованості з
податку на додану вартість у розмірі 2 624 121,00 грн. та
відсотків на суму бюджетної заборгованості у розмірі 552 761,00
грн. .
Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.07.2005
р. у справі №3-23/20-05-582 (суддя Гладишева Т.Я.) у задоволенні
позовних вимог ТОВ "Морская топливная компания" відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
25.10.2005 р. скасовано рішення Господарського суду Одеської
області від 05.07.2005 р. у справі №3-23/20-05-582; позовні вимоги
ТОВ "Морская топливная компания"; стягнуто з Державного бюджету
України на користь ТОВ "Морская топливная компания" бюджетну
заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 2 624 121,00
грн. та відсотки у розмірі 552 761,76 грн.
ДПI у м. Южному та УДК в Одеській області не погоджуючись з
постановою Одеського апеляційного господарського суду від
25.10.2005 р. у справі №3-23/20-05-582 звернулись з касаційними
скаргами, в яких просять її скасувати та залишити в силі рішення
Господарського суду Одеської області від 05.07.2005 р.
Заступник прокурора Одеської області не погоджуючись з
постановою Одеського апеляційного господарського суду від
25.10.2005 р. у справі №3-23/20-05-582 звернувся з касаційним
поданням, в якому просить її скасувати та залишити в силі рішення
Господарського суду Одеської області від 05.07.2005 р.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий
адміністративний суд України вважає, що касаційні скарги ДПI у м.
Южному, УДК в Одеській області та касаційне подання Заступника
прокурора Одеської області не підлягають задоволенню з наступних
підстав.
Так, відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(тут і далі по
тексту нормативно-правові акти в редакції на час виникнення
спірних правовідносин) суми податку, що підлягають сплаті до
бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між
загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з
будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного
періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Згідно з п. п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі коли за результатами
звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї
статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню
платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця,
наступного після подачі декларації. Підставою для отримання
відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний
період. Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом
визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною
заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються
проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного
банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом
строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право
у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості
звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та
притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у
несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Пунктом 8.6 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що платник податку, який здійснює
операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі
митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного
відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на
отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня
подання такого розрахунку.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог
ТОВ "Морская топливная компания" виходив з того, що позивачем не
доведено факт перерахування до бюджету його контрагентами за
укладеними договорами сум податку на додану вартість, який
включено до ціни придбаного ТОВ "Морская топливная компания"
товару.
Поряд з цим, судом апеляційної інстанції досліджено
результати зустрічних перевірок контрагентів ТОВ "Морская
топливная компания" з питань правомірності сплати контрагентами
позивача сум податку на додану вартість та порушень вимог чинного
законодавства не встановлено.
Крім того, Вищий адміністративний суд України звертає увагу
на те, що відповідно до абз. "а" п. п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
умовою
бюджетного відшкодування покупцю є сплата ним ціни товарів
(послуг) продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету.
Таким чином, з урахуванням встановлення судом апеляційної
інстанцій факту сплати ціни товарів його контрагентам, що
підтверджується наявними та дослідженими актами прийому виконаних
робіт, виписками банку про рух коштів та належним чином
оформленими податковими накладними, вказані в яких суми податку на
додану вартість включено до декларацій з податку на додану
вартість та розрахунків експортного відшкодування за період з
квітня по вересень 2002 р., з квітня по грудень 2003 р., з січня
по липень 2004 р., судова колегія погоджується з висновками
Одеського апеляційного господарського суду про обгрунтованість
позовних вимог.
Посилання відповідачів на вимоги ст. 12 Закону України "Про
Державний бюджет України 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
, яким передбачено
відшкодування невідшкодованої бюджетної заборгованості з податку
на додану вартість шляхом оформлення облігацій внутрішнього займу
з терміном обігу п'ять років не приймаються до уваги Вищим
адміністративним судом України, оскільки судова колегія
погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що
чинним законодавством передбачено саме право, а не обов'язок
платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з
податку на додану вартість шляхом отримання облігацій внутрішнього
займу.
Враховуючи вищевикладене, судом апеляційної інстанції
належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм належну
правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального
права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови
Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2005 р. у
справі №3-23/20-05-582 не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Южному,
Управління державного казначейства в Одеській області та касаційне
подання Заступника прокурора Одеської області на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2005 р. у
справі №3-23/20-05-582 залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
25.10.2005 р. у справі №3-23/20-05-582 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
(підпис)
О.А. Сергейчук
Судді
(підпис)
Л.В. Ланченко
(підпис)
О.М. Нечитайло
(підпис)
Н.Г. Пилипчук
(підпис)
О.I. Степашко
З оригіналом згідно
Суддя О.А. Сергейчук