ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7 лютого 2007 року К-8549/06
№27/35
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Кравченко О.О.,
суддів: Васильченко Н.В.,
Гончар Л.Я.,
Матолича С.В.,
Федорова М.О.,
при секретарі - Деревенському I.I.
сторони:
від позивача - Єрохіна Н.О.
від відповідача - Буц О.М.
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
місті Дніпродзержинську на рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 24 березня 2005 року та постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 6 липня
2005 року у справі за позовом комунального виробничого
підприємства Дніпродзержинської міської ради
"Дніпродзержинськводоканал" до державної податкової інспекції у
місті Дніпродзержинську про визнання недійсним податкового
повідомлення - рішення,-
встановила
У січні 2005 року комунальне виробниче підприємство
Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськводоканал" (далі
по тексту - позивач, КП "Дніпродзержинськводоканал") звернулось
до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до
державної податкової інспекції у місті Дніпродзержинську (далі по
тексту - відповідач, ДПI у м. Дніпродзержинську) про визнання
недійсним податкового повідомлення - рішення №0004892301/0/15036
від 2 липня 2004 року в частині надмірно нарахованих штрафних
санкцій в сумі 72 122грн. 06к.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24
березня 2005 року позов КП "Дніпродзержинськводоканал" задоволено,
визнано недійсним податкове повідомлення - рішення
№0004892301/0/15036 від 2 липня 2004 року в частині нарахування
штрафних санкцій в сумі 72 122грн.06к.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, вказав, що надання
пільги зі сплати податку не можна вважати погашенням податкового
боргу. Закон України "Про порядок погашення зобов"язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
не визначає надання пільги по сплаті податку, як
джерело погашення податкового боргу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 6 липня 2005 року рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 24 березня 2005 року залишено без
змін.
Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ДПI
у м. Дніпродзержинську звернулась з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 6 липня 2005 року і рішення господарського
суду Дніпропетровської області від 24 березня 2005 року та
ухвалити нове судове рішення, яким відмовити КП
"Дніпродзержинськводоканал" в задоволенні позову.
В касаційній скарзі відповідач стверджує, що суди не прийняли
до уваги доводи та докази щодо існування податкового боргу
(виписка з особового рахунку підприємства по податку на землю).
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну
оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія
Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про
те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає через наступне.
Статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні
фактичні обставини справи.
ДПI у м. Дніпродзержинську проведено планову документальну
перевірку дотримання КП "Дніпродзержинське виробниче управління
водоканалізаційного господарства" вимог податкового та валютного
законодавства України за період з 01.01.2003р. по 31.12.2003р., за
результатами якої було складено акт перевірки від 30.06.2004р. №
193/23-108/03341322.
На підставі висновків проведеної перевірки ДПI у м.
Дніпродзержинську прийнято податкове повідомлення-рішення
№0004892301/0/15036 від 2 липня 2004 року, яким позивачу
нараховано штрафні санкції у розмірі 151 694,32 грн. за затримку
на 912 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми
податкового зобов'язання в розмірі 303 388,60 грн.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що в акті
перевірки контролюючим органом зазначено, що за порушення п. 5.3
Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
позивачу, за несвоєчасну сплату податку на землю
протягом 2001 - 2003р.р. в сумі 555 237,7 грн., буде нарахована
фінансова санкція. До акту перевірки доданий розрахунок фінансових
санкцій, відповідно до якого несвоєчасно сплачена сума податкового
зобов'язання склала 555237,7 грн., відповідно, фінансові санкції -
202064,1 грн. В розрахунку до акту перевірки зазначені суми
податкового боргу по платі за землю за 2001 та 2002 роки, однак
перевірка за вказаний період не здійснювалася.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що, в
подальшому, в оспорюваному податковому повідомленні - рішенні,
було вказано іншу суму узгодженого податкового зобов'язання - 303
388 грн. та іншу суму фінансових санкцій - 151694,32 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач вказує на
безпідставність зарахування податковим органом суми наданої пільги
в сумі 216 366,11 грн. в рахунок погашення податкових зобов'язань
попереднього періоду, а саме, зобов'язань 2003 року.
27 січня 2004 року позивач звернувся до контролюючого органу
з розрахунком земельного податку на 2004р., відповідно до якого у
2004 році підлягала сплаті сума 577 053,45 грн.
30 січня 2004року Дніпродзержинською міською радою було
прийнято рішення №276-12/ХХIV "Про надання пільги щодо сплати
податку на землю комунальному підприємству "Дніпродзержинське
виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства",
відповідно до якого підприємство було частково звільнено від
сплати податку на землю в розмірі 99,99% суми, що зараховується до
міського бюджету з лютого 2004р. по липень 2004р. включно.
На підставі вказаного рішення позивач звернувся з новим
розрахунком земельного податку на 2004р., в якому зазначив суму
земельного податку на 2004р. - 360 687,34грн. та вказав суму
податку, на яку зменшується податкове зобов'язання 2004 року - 216
366,11 грн.
Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про
порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(у відповідній
редакції) встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує
узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних
строків, визначених цим Законом, такий платник податку
зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім
днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового
зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми
податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних
за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми
податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної
суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за
останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового
зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми
податкового боргу.
Оскільки попередніми судовими інстанціями встановлено той
факт, що позивачу було надано пільгу зі сплати земельного податку
у відповідному періоді, а, відповідно до вимог статті 220 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції не може досліджувати
докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не
були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, судова колегія Вищого
адміністративного суду України погоджується з висновком попередніх
судових інстанцій про те, що у контролюючого органу відсутні
підстави для нарахування позивачу суми штрафних санкцій.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного
суду України приходить до висновку про те, що місцевий та
апеляційний суди повно з'ясували обставини справи і дали їм
правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування
норм матеріального чи процесуального права, які потягли б за собою
скасування чи зміну прийнятих у справі судових рішень, судовою
колегією не встановлено.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України
УХВАЛИЛА:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті
Дніпродзержинську залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
24 березня 2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 6 липня 2005 року у справі за позовом
комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської
ради "Дніпродзержинськводоканал" до державної податкової інспекції
у місті Дніпродзержинську про визнання недійсним податкового
повідомлення - рішення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий
судді: