ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
 
                          Iменем України
 
                              УХВАЛА
 
     07 лютого 2007 р. Справа № 2-23/2627-2005
 
     к/с № 6715/06
 
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
 
     Головуючий    Нечитайло О.М.
 
     Судді:   Конюшко К.В.
 
     Ланченко Л.В.
 
     Пилипчук Н.Г.
 
     Степашко О.I.
 
     розглянувши у попередньому судовому засіданні
 
     касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної
 
     податкової інспекції
 
     на постанову  Севастопольського апеляційного
 
     господарського суду
 
     від 21.06.2005 р.
 
     у справі  № 2-23/2627-2005
 
     за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю
 
     "Техас-Крим"
 
     до  Феодосійської міжрайонної державної
 
     податкової інспекції
 
     про  визнання недійсними податкових
 
     повідомлень-рішень
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Товариство з обмежною відповідальністю "Техас-Крим"  (надалі-
позивач, ТОВ "Техас-Крим") звернулось до  Господарського  суду  АР
Крим із позовом до Феодосійської міжрайонної державної  податкової
інспекції (надалі - відповідач, Феодосійська  МДПI)  про  визнання
недійсними податкових повідомлень-рішень.
 
     Рішенням господарського суду Автономної Республіки  Крим  від
15-28.02.2005р. (суддя Iщенко Г.М.), залишене без змін  постановою
Севастопольського    апеляційного    господарського    суду    від
21.06.2005р. у справі № 2-23/2627-2005 позов  задоволено,  визнані
недійсними податкові  повідомлення-рішення  №  004368/940/23-1/2/0
від  23.04.2004р.,  №  004414/940/23-1/1/0  від  23.04.2004р.,   №
000997/940/23-1/3/0 від 23.04.2004р.
 
     Вказані судові  рішення  мотивовані  тим,  що  висновки  акту
перевірки  на  підставі  якого  відповідачем  прийняті  оспорювані
податкові повідомлення-рішення  не  відповідають  вимогам  чинного
законодавства України.
 
     Феодосійська  МДПI  не  погоджуючись  із  судовими  рішеннями
господарських судів першої та апеляційної інстанцій, звернулась до
Вищого господарського суду України із касаційною скаргою,  в  якій
просить відмінити вказані судові рішення та провадження  у  справі
припинити.
 
     Зазначена касаційна скарга мотивована тим,  що  господарським
судом АР Крим та Севастопольським апеляційним господарським  судом
при прийнятті оспорюваних рішень порушено норми  матеріального  та
процесуального права України.
 
     Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.11.2005р. у
справі  №  2-23/2627-2005  вказана  касаційна  скарга   разом   із
матеріалами справи передана для розгляду Вищому  адміністративному
суду України.
 
     Представник  позивач  надав  відзив  на  зазначену  касаційну
скаргу, в якому доводи останньої вважає необгрунтованими,  просить
у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення  залишити
без змін.
 
     Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  суд
касаційної інстанції перевіряє  правильність  застосування  судами
першої   та   апеляційної   інстанцій   норм   матеріального    та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не  може
досліджувати  докази,  встановлювати   та   визнавати   доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу.
 
     Господарськими  судами   першої   та   апеляційої   інстанцій
встановлено наступне:
 
     Державною податковою інспекцією у м.  Феодосія  в  Автономній
Республіці Крим була проведена комплексна документальна  перевірка
дотримання вимог податкового і валютного законодавства товариством
з обмеженою відповідальністю "Техас-Крим" за період із  01.07.2002
до 31.12.2003. За  результатами  перевірки  був  складений  акт  №
1066/23-1/22284311 від 21.04.2004, на підставі якого  відповідачем
винесені податкові повідомлення-рішення:
 
     - №  004368/940/23-1/2/2  від  23.04.2004  про  донарахування
податкового зобов'язання з податку на додану вартість в  загальній
сумі 334,00 грн, у тому числі 164,00 грн. -основний платіж, 170,00
грн. -штрафні санкції;
 
     - №  004414/940/23-1/1/0  від  23.04.2004  про  донарахування
податкового зобов'язання з податку на прибуток  в  загальній  сумі
26007,00 грн., у тому числі 18000,00 грн. -основний платіж 8007,00
грн. -штрафні санкції;
 
     - №  000997/940/23-1/0  від  23.04.2004   про   донарахування
податкового зобов'язання за порушення  законодавства  про  порядок
застосування РРО в загальній сумі 28841,30 грн.
 
     Колегія  суддів  Вищого   адміністративного   суду   України,
перевіривши правильність застосування судами попередніх  інстанцій
норм  матеріального  та  процесуального  права,  юридичної  оцінки
обставин справи, приходить до висновку про відсутність підстав для
задоволення касаційної скарги, а саме.
 
     Як вбачається з касаційної скарги, відповідачем  оскаржуються
судові рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій
в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення  від
23.04.04р. № 004414/940/23-1/1/0 на загальну суму  26  007,00грн.,
яким,   як   вказано   вище,   позивачу   донараховано   податкове
зобов'язання  з  податку  на  прибуток  за  порушення  нормативних
приписів Закону України "Про оподаткування  прибутку  підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        .
 
     Згідно  п.п.  5.2.1  п.  5.1.  ст.  5  Закону  України   "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         № 283/97-ВР  від
22.05.97 (зі змінами) до складу валових витрат  платника  податків
включаються  суми  будь-яких   витрат,   сплачених   (нарахованих)
протягом звітного періоду у зв'язку з  підготовкою,  організацією,
веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).
 
     Відповідно  до  п.  1.31.  ст.  1  вищеназваного  Закону  під
продажем результатів робіт (послуг) розуміються будь-які  операції
цивільно-правового характеру з наданням результатів робіт (послуг)
за  компенсацію,  а  також   операції   з   безоплатного   надання
результатів робіт (послуг).
 
     Як встановлено господарськими  судами  попередніх  інстанцій,
згідно договорів № 14/03 від 30.10.2003р.., б/н від  05.12.2003г.,
укладений з ПП "Бізнес-Софт", позивач -ТОВ "Техас-Крим" замовив, а
ПП "Бізнес-Софт" здійснив навчання  персоналу  позивача  роботі  з
програмним забезпеченням:  "Бухгалтерський  облік"  і  "Складський
облік". Факт  виконання  робіт  (надання  послуг)  підтверджується
актами прийому-передачі від 23.12.2003 на суму 1000,00 грн. і  від
29.12.2003 на суму 850,00 грн.
 
     Таким чином, оскільки  позивачу  відповідно  до  вищевказаних
договорів надані цивільно-правові послуги, то останній  правомірно
відніс суми,  сплачені  ПП  "Бізнес-Софт",  в  загальному  розмірі
1850,00 грн. до складу валових витрат.
 
     Судова колегія Вищого адміністративного  суду  України  також
підтримує  правову   позицію   господарських   судів   першої   та
апеляційної інстанці щодо правомірності  віднесення  позивачем  до
складу валових витрат, витрати  на  придбання  телевізора  в  сумі
2375,00 грн.,  на  придбання  касового  апарату  Мини-500  в  сумі
4133,33 грн., на придбання комп'ютера у  розмірі  6937,72  грн,  а
всього в сумі 13446,05 грн. з наступних підстав.
 
     Відповідно до п.п. 5.3.2 п. 5.3. ст. 5  Закону  України  "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        , не  включаються
до  складу  валових  витрат  витрати  на  придбання,  будівництво,
реконструкція, модернізація, ремонт та  інші  поліпшення  основних
фондів та витрати, пов'язані  з  видобутком  корисних  копалин,  а
також придбанням матеріальних активів, що підлягають амортизації.
 
     Господарськими судами попередніх інстанцій  у  ході  розгляду
справи  встановлено,  що  ТОВ  "Техас-Крим"   (правоноступник   КП
"Гаспра")  наказом  №  1   від   02.01.2002р.   "Про   організацію
бухгалтерського  обліку  і  облікову   політику"   до   малоцінних
необоротних активів відповідно до п. 5.1. П(С)  БУ  7  відносяться
активи з терміном корисної дії більше одного року  і  вартістю  до
5000,00  грн.  Згідно  наказу  №  1  від  03.01.2003   керівництво
підприємства  відповідно  до  компетенції,   визначеної   Статутом
підприємства  і  законодавством,  встановило,  що  до   малоцінних
необоротних активів відносяться активи терміном корисної дії більш
1-го року і вартістю до 7000,00 грн.
 
     Таким чином, суд першої та  апеляцйної  інстанції  правомірно
зробили висновок  про  те,  що  придбання  майна,  віднесеного  до
категорії малоцінних необоротних активів, а саме телевізора в сумі
2375,00 грн., касового  апарату  Мини-500  в  сумі  4133,33  грн.,
комп'ютера в сумі 6937,72 грн,  а  всього  в  сумі  13446,05  грн.
відноситься до складу валових витрат виробництва без їх наступного
корегування шляхом обліку приросту згідно  п.  5.9  ст.  5  Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        .
 
     Крім того, судами правильно відмічено,що  акт  перевірки,  на
підставі якого прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення,
не містить посилань на первинні і інші  документи,  зафіксовані  в
бухгалтерському і податковому обліку, які підтверджують  порушення
ст. 5 Закону  України  "Про  оподаткування  прибутку  підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        ,  факт   виявленого   порушення   не   обгрунтований
первинними  документами,  на  підставі  яких  вчинені   записи   в
податковому і бухгалтерському обліку, не вказані документи, які не
були представлені підприємством до перевірки, що в  сукупності  не
обгрунтовує, відповідно  до  вимог  процесуального  законодавства,
доводи скаржника.
 
     Таким чином, судова  колегія  Вищого  адміністративного  суду
України підтверджує, що при прийнятті судових рішень  у  справі  №
2-23/2627-2005 господарський суд першої та  апеляційної  інстанції
дійшли вичерпних юридичних висновків  щодо  встановлених  обставин
справи і правильно застосували  до  спірних  правовідносин  сторін
норми матеріального права.
 
     За  таких  обставин,  касаційна  скарга  Феодосійської   МДПI
підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського  суду
АР  Крим  від  15-28.02.2005р.  та   постанова   Севастопольського
апеляційного господарського  суду  від  21.06.2005р.  у  справі  №
2-23/2627-2005 - без змін.
 
     На підставі викладеного, керуючись  ст.ст.  220,  221-1  223,
229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
 
 
                             УХВАЛИВ:
 
     1.   Касаційну   скаргу   Феодосійської   МДПI   на   рішення
господарського суду АР Крим від від 15-28.02.2005р.  та  постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.062005р.
у справі № 2-23/2627-2005 залишити без задоволення
 
     2. Рішення господарського суду АР Крим від 15-28.02.2005р. та
постанову Севастопольського апеляційного господарського  суду  від
21.06.2005р. у справі № 2-23/2627-2005 залишити без змін.
 
     3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та  не
може бути  оскаржена,  крім  випадків,  встановлених  статтею  237
Кодексу адміністративного судочинства України.
 
     Головуючий суддя: Нечитайло О.М.
 
     Судді Конюшко К.В.
 
     Ланченко Л.В.
 
     Пилипчук Н.Г.
 
     Степашко О.I.