К-13539/06 Про стягнення заборгованості з прибуткового податку - Текст документа

розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з прибуткового податку, -

встановила:

У липні 2003 року державна податкова інспекція (ДПI) у Жовтневому районі м. Запоріжжя звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по прибутковому податку з громадян.

У позовній заяві зазначала, що приватному нотаріусу ОСОБА_1 згідно остаточних розрахунків прибуткового податку від 29.03.2002 року було здійснено перерахунок прибуткового податку за 1999- 2001 роки за прогресивними ставками.

З урахуванням донарахованих сум прибуткового податку, додатково нарахованих сум авансових внесків з прибуткового податку, пені та частково сплачених сум, заборгованість перед бюджетом у приватного нотаріуса ОСОБА_1 станом на 27.01.2003 року склала 92875 грн. 52 грн. Посилаючись на неправильність застосування приватним нотаріусом Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податковий з громадян" (13-92) просила стягнути на користь держави суму боргу - 92875 грн. 52 коп.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2005 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою апеляційного суду Запорізької області від 11 січня 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали адміністративної справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до вимог ст. 67 Конституції України (254к/96-ВР) кожний громадянин України зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірах, встановлених законом.

Оподаткування доходів, отриманих приватними нотаріусами, здійснюється в порядку, встановленому розділом 1У Декрету КМУ "Про прибутковий податок громадян" (13-92) від 26 грудня 1992 року, з послідуючими змінами та доповненнями згідно до якого з 01.01.1993 року введений єдиний принцип оподаткування доходів всіх громадян на підставі обчислення прибуткового податку з сукупного річного доходу та однакового підходу до всіх платників при оподаткуванні їх доходів через механізм застосування неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та диференційованої та прогресивної шкали ставок оподаткування доходів за ставками п. 1 ст.7 Декрету.

Річний перерахунок прибуткового податку за сукупним річним оподатковуваним доходом громадян, отриманим за звітний календарний рік,, у тому числі і річний перерахунок, який проводиться податковим органом по доходам, отриманим приватними нотаріусами на підставі наданих ними декларацій здійснюється за прогресивним ставками оподаткування згідно до Указу Президента України "Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян" (519/94) від 13.09.1994 року за принципом рівного підходу до оподаткування доходів усіх громадян з постійним місцем проживання в Україні, незалежно від джерела отримання цих доходів.

Згідно до ст. Декрету КМУ "Про прибутковий додаток з громадян" (13-92) , п. 14.3 ст.14 Iнструкції "Про прибутковий податок з громадян" від 21.04.1993 року протягом року платники податків повинні щоквартально сплачувати до бюджету авансові платежі по прибутковому податку по 25% річної суми податку, розрахованої по доходам за попередній рік.

З урахуванням донарахованих сум авансових внесків з прибуткового податку, пені та частково сплачених сум, заборгованість у приватного нотаріуса ОСОБА_1 станом на 29.03.2002 рік склала 92875 грн. 52 коп., що підтверджується обліковою карткою платника, податковими повідомленнями від 29.03.02 року від 24.04.2002 року.

Між тим, цей висновок апеляційного суду є передчасним.

Ним не враховано, що згідно з п. 15.2.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступник 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Відповідно до п.5.1 зазначеного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.

Строки подання декларацій відповідачем судами, що розглядали спір, не досліджувались.

З огляду на те, що відповідно до ст. 220 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, колегія суддів вважає, що справу слід направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2005 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 11 січня 2006 року скасувати, а адміністративну справу направити на новий судовий розгляд в Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в іншому складі суддів.