К/С № К-14008/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.2007 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Бившевої Л.I.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників
позивача: Токарева С.В.
відповідача-1: Межової К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові та
Державної податкової адміністрації у Харківській області
на постанову Господарського суду Харківської області від
30.11.2005 р.
та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
07.02.2006 р.
у справі № А-27/199-03
за позовом Державного комунального підприємства
"Каналізаційне господарство "Харківкомуночиствод"
до 1. Спеціалізованої державної податкової інспекції по
роботі з великими платниками податків у м. Харкові;
2. Державної податкової адміністрації у Харківській області
про визнання недійсними рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Харківської області від
30.11.2005 р., залишеною без змін ухвалою Харківського
апеляційного господарського суду від 07.02.2006 р., позовні
вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення ДПА у Харківській
області № 650/10/25-10 від 06.02.2003 р. про відмову у задоволенні
скарги позивача на рішення СДПI по роботі з ВПП у м. Харкові № 39
від 15.11.2002 р. (про стягнення з ДКП "Харківкомуночиствод"
коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок
погашення його податкового боргу). Визнано недійсним рішення СДПI
по роботі з ВПП у м.Харкові № 39 від 15.11.2002 р. про стягнення з
ДКП "Харківкомуночиствод" коштів та продаж інших активів платника
податків в рахунок погашення його податкового боргу як таке, що не
відповідає вимогам законодавства. Стягнуто з державного бюджету на
користь позивача державне мито в сумі 170 грн. та судові витрати
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що відсутність у позивача
податкового боргу, який обумовив ухвалення оскаржуваних рішень
відповідачів, є підставою для визнання недійсними таких рішень.
СДПI по роботі з ВПП у м. Харкові та ДПА у Харківській
області подали касаційні скарги, якими просять скасувати вказані
судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
СДПI вважає, що оскільки активи позивача вважаються звільненими з
податкової застави з 02.09.2003 р. - дата вчинення реєстратором
запису про зняття з реєстрації запису про податкову заставу, то у
позові повинно бути відмовлено. ДПА у Харківській області у
касаційній скарзі посилається на те, що оскаржене рішення ДПА
прийнято на підставі та у межах повноважень, наданих Законом
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, а
тому, жодним чином не порушувало права та інтереси позивача.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні підтримав
вимоги касаційних скарг та просив їх задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні просить касаційні
скарги залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи,
судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що
касаційні скарги не підлягають задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
Рішення № 39 від 15.11.2002 р. про стягнення коштів та продаж
інших активів було винесено СДПI по роботі з великими платниками
податків у м. Харкові у зв'язку з наявністю у позивача податкового
боргу, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень №
0000820851/0/174 з податку на прибуток у сумі 416721,00 грн. та №
0000790851/0/174 з податку на додану вартість у сумі 374972,25
грн. Даними рішеннями до позивача були застосовані штрафні санкції
за несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов'язання з
ПДВ та податку на прибуток згідно із п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
. В подальшому позивачу були направлені перша та друга
податкові вимоги. Після цього винесено рішення № 39 та внесено
запис про реєстрацію у Державному реєстрі застав рухомого майна
податкової застави. За результатами розгляду скарги позивача ДПА у
Харківській області винесла рішення № 650/10/25-10 від 06ю02.2003
р., яким відмовила у задоволенні скарги позивача.
Враховуючи, що судами попередніх інстанцій було встановлено,
що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких за позивачем
рахувався податковий борг, який став підставою для прийняття
оскаржуваного рішення № 39 від 15.11.2002 р. про стягнення коштів
та продаж активів, визнані у судовому порядку недійсними, позиція
судів попередніх інстанцій про необхідність визнання недійсним
рішення № 39 від 15.11.2002 р. про стягнення коштів та продаж
інших активів та № 650/10/25-10 від 06.02.2003 р. про відмову
позивачу у задоволенні скарги є правильною.
За таких обставин, суд касаційної інстанції не вбачає підстав
для скасування законних та обгрунтованих рішень судів попередніх
інстанцій.
Доводи податкової інспекції відхиляються, оскільки вони
суперечать вищевикладеній позиції та встановленим обставинам у
справі.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
У Х В А Л И В:
Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові та
Державної податкової адміністрації у Харківській області залишити
без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської
області від 30.11.2005 р. та ухвалу Харківського апеляційного
господарського суду від 07.02.2006 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження
за винятковими обставинами.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді Л.I. Бившева
Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.I. Степашко