К/С № К-13958/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.2007 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Бившевої Л.I.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Комунарському районі
на рішення Господарського суду Запорізької області від
02.09.2005 р.
та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від
01.02.2006 р.
у справі № 5/97
за позовом Комунального сільськогосподарського підприємства
"Запоріжзеленгосп" Запорізької обласної ради
до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.
Запоріжжя
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Запорізької області від
02.09.2005р., залишеним без змін ухвалою Запорізького апеляційного
господарського суду від 01.02.2006р., позов задоволено. Визнано
недійсними податкові повідомлення-рішення від 10.12.2004 р. №
0011791502/0 та від 24.03.2005 р. №0011791502/2. Стягнуто з
відповідача на користь позивача 85 грн. витрат на держмито та 118
грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач не допускав
порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з
податку з власників транспортних засобів, які встановлені законом
№ 2181, а тому, податкова інспекція безпідставно у відповідності
до ст. 17.1.7 ст. 17 Закону № 2181 застосувала штраф. У податкової
інспекції також не було законних підстав для нарахування штрафних
санкцій за несвоєчасно сплачені платежі за договором розстрочки
податкового боргу, оскільки законом це не передбачено. Відповідач
мав надіслати позивачу податкове повідомлення-рішення №
0011791502/2 від 24.03.2005 р. лише на суму збільшення за
результатами процедури адміністративного оскарження - 1190,03 грн.
Відповідач подав касаційну скаргу, якою просить скасувати
вказані судові рішення та відмовити у задоволенні позову.
Посилається на неправильне застосування судом ст.ст. 4, 5, 17
Закону № 2181. Зазначає, що податок з власників транспортних
засобів сплачується у відповідності зі ст. 5 Закону України "Про
податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин
та механізмів" ( 1963-12 ) (1963-12)
. У разі несвоєчасної сплати чергової
частки розстроченого податкового боргу штрафна санкція,
передбачена п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181,
застосовується на загальних підставах.
Сторони, належним чином повідомлені про час та місце
касаційного розгляду справи, своїх представників в судове
засідання не направили.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи
касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд
касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що
за результатами проведеної камеральної перевірки з питання
своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань відповідно
до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
за період з 21.05.2001 р. по 29.11.2004р.
складений акт № 308/15-1 від 07.12.2004 р., яким зафіксовано
порушення позивачем Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, яке полягало у несвоєчасній сплаті
узгодженої суми податкового зобов'язання з власників транспортних
засобів в сумі 38780,56 грн.
Разом з тим, як вбачається з акту перевірки, відповідачем,
серед іншого, було встановлено порушення ст. 5 Закону України "Про
податок з власників транспортних засобів та самохідних машин і
механізмів" ( 1963-12 ) (1963-12)
від 11.12.1991р. №1963-ХII, яке полягало у
несвоєчасній сплаті суми узгодженого податкового зобов'язання з
податку з власників транспортних засобів, за що 10.12.2004 р.
відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0011791502/0
від 10.12.2004 р. про визначення позивачу штрафу у сумі 2680,84
грн. за затримку понад 30 календарних днів граничного строку
сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 26808,45
грн. з податку з власників транспортних засобів.
За результатами адміністративного оскарження до ДПI у
Комунарському районі м. Запоріжжя спірне податкове повідомлення
рішення залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.
Рішенням ДПА у Запорізькій області "Про результати розгляду
повторних скарг" від 21.03.2005 р. № 918/10/25-020 збільшено
податкове повідомлення-рішення від 10.12.2004 р. № 0011791502/0
про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених
сум податкових зобов'язань з податку з власників транспортних
засобів на 1190,03 грн., в результаті чого 24.03.2005 р. позивачу
направлено податкове повідомлення-рішення № 0011791502/2 про
зобов'язання сплати штраф в сумі 3870,87 грн.
Дійшовши висновку про те, що позивач не припустився порушень
строків сплати узгоджених податкових зобов'язань податку з
власників транспортних засобів, суди попередніх інстанцій виходили
з того, що він сплатив самостійно узгоджені суми податкових
зобов'язань за 3-4 квартали 2001р., 2-4 квартали 2002р., 3-4
квартали 2003 р. та за 2 квартал 2004 р. у граничні строки сплати
податку з власників транспортних засобів, визначені Законом
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від
21.12.2000 р. № 2181-III.
Суд касаційної інстанції не може погодитися з такою позицією
судів попередніх інстанцій, виходячи з такого.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 р. №
2181-III податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків
сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму
коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими
законами України.
Порядок обчислення та строки сплати податку з власників
транспортних засобів визначено Законом України "Про податок з
власників транспортних засобів та інших самохідних машин і
механізмів" ( 1963-12 ) (1963-12)
від 11.12.1991 р. № 1963-XII (із
подальшими змінами), який є спеціальним законом з питань сплати
вказаного податку.
Таким чином, суди повинні були надати оцінку тому, чи було
дотримано позивачем строки сплати податкових зобов'язань з податку
з власників транспортних засобів, встановлені ст. 5 Закону України
"Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних
машин і механізмів" ( 1963-12 ) (1963-12)
.
За наявності таких недоліків ухвалені судові рішення не
можуть залишатися в силі і підлягають скасуванню, а справа
направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене,
всебічно і повно перевірити доводи, на яких грунтуються вимоги та
заперечення сторін, належно оцінити докази і в залежності від
встановлених обставин вирішити спір у відповідності із нормами
законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Комунарському районі задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Запорізької області від
02.09.2005 р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського
суду від 01.02.2006 р. скасувати, а справу направити до
Господарського суду Запорізької області на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження
за винятковими обставинами.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді Л.I. Бившева
Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.I. Степашко