Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманко О.I.,

Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

при секретарі Проценко О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 17.12.03р.та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13.04.04р. у справі за позовом ОСОБА_1 до УПФ України у Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим про перерахунок пенсії, -

встановила:

У лютому 2003 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим про перерахунок пенсії. Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 03.11.03р., в зв'язку зі смертю ОСОБА_2, замінено позивача на його дружину ОСОБА_1

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 17.12.03р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13.04.04р. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з УПФ України у Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим на користь ОСОБА_1 - дружини померлого ОСОБА_2 заборгованість по виплаті пенсії ОСОБА_2. за період з 01.08.01р. по 31.03.03р. в сумі 3651,42 гривень та державне мито у сумі 51 гривень. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі начальник УПФ України у Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, а за справою ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені його позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши наведені доводи касаційної скарги, заперечень на неї та рішення судів щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_2., суд виходив з того, що ОСОБА_2 у листопаді 2001 року безпідставно зменшили розмір пенсії, встановленої до виплати, з 485,05гривень до 434,58 гривень.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він грунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

В серпні 2001 році за заявою позивача було проведено перерахунок раніше призначеної пенсії, однак було допущено помилку і застосовано коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства на момент звернення за перерахунком, а не на момент призначення пенсії, що призвело до встановлення пенсії в розмірі 669,81 гривень, а до виплати 485,05 гривень - більшому, ніж належало.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" (1222-14) від 17 листопада 1999 року частину 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) було викладено у такій редакції: Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються за середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (ч.1 ст.64 та ст. 65,66,69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами 1-3, шостої статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85% заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75% заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не можуть перевищувати 2,5 величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.

Відповідно до пункту "В" пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21 липня 1992 (418-92-п) року під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до пунктів "а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.

За таких обставин положення зазначеного підпункту застосовуються лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд України.

28 березня 2002 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 374 "Про підвищення розмірів пенсії, призначених відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок чорнобильської катастрофи" (796-12) , а також пенсій, призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувалися". Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу суден цивільної авіації відповідно до частини 3 статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , і передбачає збільшення пенсій з 1 квітня 2002 року не працюючим пенсіонерам на 12%. Але розмір пенсії ОСОБА_2. залишено без змін, оскільки на той час він працював.

Iнших рішень Уряду України, після внесення 17 листопада 1999 року змін до статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , про підвищення розміру пенсії працівникам льотного складу цивільної авіації не приймалось.

Враховуючи наведене, виправлення у листопаді 2001 року помилки і приведення розміру пенсії позивача у відповідність із вимогами чинного законодавства не може вважатись зменшенням пенсії і порушенням прав ОСОБА_2.

З урахуванням викладеного, в судах першої та апеляційної інстанції не було законних підстав для задоволення вимог позивача.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права - рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2.

Керуючись статей 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,

постановила:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим задовольнити.

Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 17.12.03р.та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13.04.04р. у справі за позовом ОСОБА_1 до УПФ України у Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим про перерахунок пенсії скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим про перерахунок пенсії - відмовити

Постанова оскарженню не підлягає.