Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого Смоковича М.I.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Штульмана I.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до Відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області (далі - ВДВС в Обухівському районі Київської області) про усунення порушень законодавства під час виконання судового рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2та їх представника ОСОБА_3на ухвалу судді Обухівського районного суду Київської області від 12 січня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 30 березня 2006 року,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2. звернулись до суду з позовом до ВДВС в Обухівському районі Київської області про усунення порушень законодавства під час виконання судового рішення.

Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 12 січня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 30 березня 2006 року, позовна заява визнана неподаною та повернута позивачам.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2. та їх представник ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просили скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без руху, суддя Обухівського районного суду Київської області виходив з того, що позовна заява складається з 13 вимог, частина яких відноситься до адміністративної юрисдикції, а частина до цивільної юрисдикції, які відповідно до статті 16 Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) та статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) не можуть розглядатися в одному провадженні. Оскільки позивачі не усунули недоліки в установлений строк, то зазначений суддя визнав позовну заяву неподаною та повернув позивачам.

Такі висновки судді Обухівського районного суду Київської області не відповідають положенням адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту першого статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Отже, перевіривши позовну заяву і встановивши, що вимоги в ній належать до різних юрисдикцій, суддя місцевого адміністративного суду повинен відмовити у відкритті провадження щодо вимог, які не відносяться до адміністративної юрисдикції, а відносно вимог адміністративної юрисдикції вирішувати питання про прийняття позовної заяви.

Однак, суддя Обухівського районного суду Київської області не врахував зазначених вище положень адміністративного судочинства, а тому безпідставно з указаних підстав залишив позовну заяву без руху та повернув позивачам.

На зазначені порушення не звернув увагу суд апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій необхідно скасувати та направити справу в суд першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви.

Керуючись статтями, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2та їх представника ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 12 січня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 30 березня 2006 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.