КОПIЯ
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.I.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
при секретарі Замезі Ю.I.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1. на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від
29.03.2005р. та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від
14.06.2005р. по справі за позовом ОСОБА_1. до
Вінницько-Тиврівського об'єднаного районного військового
комісаріату про поновлення на роботі, стягнення заробітку за
період вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
встановила:
У листопаді 2004 року ОСОБА_1. звернулася до Ленінського
районного суду м. Вінниці з позовом Вінницько-Тиврівського
об'єднаного районного військового комісаріату про поновлення на
роботі, стягнення заробітку за період вимушеного прогулу та
відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від
29.03.2005р. в задоволенні позову ОСОБА_1. було відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 14.06.2005р.
апеляційну скаргу ОСОБА_1. було відхилено, а рішення Ленінського
районного суду м. Вінниці від 29.03.2005р. залишено без змін.
ОСОБА_1. подала касаційну скаргу, в якій просить рішення
Ленінського районного суду м. Вінниці від 29.03.2005р. та ухвалу
апеляційного суду Вінницької області від 14.06.2005р. скасувати,
оскільки зазначені судові рішення прийняті з порушенням норм
матеріального права.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення
судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що з
01.08.2004р. по 22.10.2004р. ОСОБА_1. обіймала посаду
IНФОРМАЦIЯ_1. Наказом Вінницько-Тиврівського об'єднаного районного
військового комісаріату НОМЕР_1 ОСОБА_1. було звільнено з займаної
посади за пунктом 1 статті 41 Кодексу законів про працю України
( 322-08 ) (322-08)
за одноразове грубе порушення трудових обов'язків (за
особисте халатне відношення до збереження документів секретної
частини). Підставою для звільнення позивача стали матеріали
службового розслідування НОМЕР_2 щодо тимчасової втрати документів
в Вінницько-Тиврівському об'єднаному районному військовому
комісаріаті.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну службу"
( 3723-12 ) (3723-12)
основними обов'язками державних службовців є, зокрема,
збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала
їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також
іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає
розголошенню.
Згідно статті 39 Закону України "Про державну таємницю"
( 3855-12 ) (3855-12)
посадові особи та громадяни, винні у порушенні
встановленого законодавством режиму секретності та невиконанні
обов'язків щодо збереження державної таємниці, невиконанні норм і
вимог технічного захисту секретної інформації, внаслідок чого
виникає реальна загроза порушення цілісності цієї інформації або
просочування її технічними каналами несуть дисциплінарну,
адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Пунктом 1 статті 41 Кодексу законів про працю України
( 322-08 ) (322-08)
передбачено, що трудовий договір з ініціативи власника
або уповноваженого ним органу може бути розірваний за одноразового
грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства,
установи, організації всіх форм власності (філіалу,
представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу),
його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи,
організації всіх форм власності, його заступниками, а також
службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій,
яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної
контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за
цінами.
При прийнятті рішень судами першої та апеляційної інстанції
повно і правильно встановили обставини справи, але не дали їм
належної правової оцінки.
Секретна частина районного військового комісаріату
підпорядкована військовому комісару і не є відокремленим
підрозділом військового комісаріату, а тому посада начальника
секретної частини не підпадає під перелік посад зазначених у
пункті 1 статті 41 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) (322-08)
.
Висновком Державного експерту з питань таємниць,
зареєстрованого в Службі безпеки України від 22.10.2004р. № 2159
зі Збірнику вказівок Головного фінансового управління Міністерства
оборони України № 01, 22.10.1997р., щодо тимчасової втрати якого
проводилося службове розслідування, було знято гриф секретності
"Таємно". Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження
Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах
державної влади, органах місцевого самоврядування на підприємствах
і організаціях" від 02.10.2003р. № 1561-12, передбачено, що
розсекречені документи передаються на збереження за правилами
загального діловодства. Отже, при звільненні ОСОБА_1., яке
відбулося 23.10.2004р. не було враховано висновок Державного
експерту з питань таємниць про зняття з тимчасово втрачених
документів грифу "Таємно" від 22.10.2004р., тобто ще до звільнення
ОСОБА_1.
Посилання апеляційного суду Вінницької області на постанову
військового місцевого суду Вінницького гарнізону від 13.05.2005р.
про визнання ОСОБА_1. винною у вчиненні адміністративного
правопорушення та накладання на неї штрафу, як на доказ порушення
позивачем Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
та
Закону України "Про державну таємницю" ( 3855-12 ) (3855-12)
є помилковим,
оскільки відповідно до постанови військового місцевого суду
Вінницького гарнізону від 04.05.2006р. вищезазначена постанова
була скасована, а адміністративна справа щодо притягнення ОСОБА_1.
до адміністративної відповідальності закрита за відсутністю складу
правопорушення.
Таким чином суди першої та апеляційної інстанції дійшли
помилкового висновку, щодо правомірності звільнення позивача з
займаної посади відповідно до пункту 1 частини 41 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, оскільки
позивач не є суб'єктом правовідносин передбачених цією статтею, та
порушень Закону України "Про державну таємницю" ( 3855-12 ) (3855-12)
та
Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
з боку позивача
допущено не було.
Крім того, в зв'язку з неправомірним звільненням та
порушенням прав, ОСОБА_1. було заподіяно моральну шкоду, яка
згідно статті 237-1 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) (322-08)
підлягає відшкодуванню власником або уповноваженим ним органом.
При визначенні розміру цього відшкодування суд враховує ступінь і
характер моральних страждань позивача, втрати ним нормальних
життєвих зв'язків і необхідності додаткових зусиль для організації
свого життя. Колегія суддів вважає, що в цій частині позовні
вимоги підлягають задоволенню в межах стягнення на користь
ОСОБА_1. 1 000грн. моральної шкоди.
Обставини справи встановлені судами повно, але судами невірно
застосовано норми матеріального права, а тому судові рішення судів
першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з
постановленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 212, 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, ст. 237-1
Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) (322-08)
, колегія суддів -
постановила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від
29.03.2005р. та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від
14.06.2005р. по справі за позовом ОСОБА_1 до
Вінницько-Тиврівського об'єднаного районного військового
комісаріату про поновлення на роботі, стягнення заробітку за
період вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди -
скасувати.
Постановити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 щодо поновлення на роботі задовільнити
повністю, в частині відшкодування моральної шкоди - частково.
Поновити ОСОБА_1 на посаді IНФОРМАЦIЯ_1 з 23.10.2004р.
Стягнути з Вінницько-Тиврівського об'єднаного районного
військового комісаріату Вінницької області на користь ОСОБА_1
середній заробіток за період вимушеного прогулу з 23.10.2004р. по
06.02.2007р. в сумі 15 399, 42грн. та 1 000грн. моральної шкоди.
Стягнути з Вінницько-Тиврівського об'єднаного районного
військового комісаріату на користь держави судовий збір в розмірі
51 грн.
Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді IНФОРМАЦIЯ_1
та виплати заробітної плати у межах сум стягнення за один місяць
підлягає негайному виконанню.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
Судді С.В. Білуга
О.I. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній
Згідно з оригіналом Суддя С.В. Білуга