ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: Панченка О.Н.
суддів: Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Смоковича М.I. Чумаченко Т.А.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу
заступника прокурора м. Києва на ухвалу Апеляційного суду м.
Києва від 29 липня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на
бездіяльність прокурора м. Києва, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1. звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність
прокурора м. Києва, в якій зазначив, що його заява до прокурора
м. Києва щодо порушення кримінальної справи стосовно Голови
Київської міської державної адміністрації за статтями 364,365
Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) (2341-14)
не розглянута в порядку
статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05 квітня
2004 року у задоволенні скарги відмовлено, оскільки скаржник не
зазначив, які саме його права, свободи чи законні інтереси, і
яким чином порушені прокурором м. Києва.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 липня 2004 року
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Печерського
районного суду м. Києва від 05 квітня 2004 року скасовано та
справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої
інстанції.
Не погоджуючись з постановленою у справі ухвалою суду
апеляційної інстанції, заступник прокурора м. Києва звернувся до
Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій
посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і
процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної
інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1.
зазначає, що ухвала Апеляційного суду м. Києва від 29 липня 2004
року винесена без порушення норм матеріального і процесуального
права, на підставі повного, всебічного та об'єктивного розгляду
обставин у справі.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для
ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи
касаційної скарги та заперечення на неї, правильність правової
оцінки обставин у справі та застосування судом апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за
таких підстав.
Відповідно до статті 248-6 Цивільного процесуального кодексу
України ( 1618-15 ) (1618-15)
(1963 року) скарга розглядається у
десятиденний строк у відкритому судовому засіданні з участю
заявника (громадянина, який подав скаргу) і службової особи,
представника органу державної влади, органу місцевого
самоврядування, рішення, дії або бездіяльність яких оскаржуються.
Судами встановлено, що заявник оскаржив до суду дії
прокурора м. Києва щодо розгляду його повідомлення про злочин.
При цьому прокурор м. Києва як суб'єкт оскарження не був належним
чином повідомлений про день і час розгляду справи, яка була
розглянута за участю ОСОБА_2 допущеного до участі у справі як
представника прокуратури, який в судовому засіданні суду першої
інстанції не використовував свої повноваження, надані йому як
представнику прокурора м. Києва. довіреністю № НОМЕР_1, оформленою
без дотримання вимог статей 113, 114, 116 Цивільного
процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
1963 року та
пред'явленого суду після розгляду справи Печерським районним судом
м. Києва.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної
інстанції, який, скасовуючи рішення суду першої інстанції і
направляючи справу на новий судовий розгляд, виходив з того, що
справа була розглянута судом першої інстанції за відсутності
суб'єкта оскарження, яким заявник визначив прокурора м. Києва, не
повідомленого про час і місце судового засідання, та без його
представника, повноваження якого мали бути підтверджені
документом, оформленим відповідно до вимог чинного закону.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення
норм процесуального права, які зазначені у статтях 225-229 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм
матеріального та процесуального права, і підстави для його зміни
чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу прокуратури м. Києва залишити без
задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29 липня 2004 року у
справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора м. Києва -
залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав,
передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя Т.А.Чумаченко