Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого  Смоковича М.I.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Штульмана I.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом  ОСОБА_1 до Вінницького обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 серпня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 23 листопада 2005 року,

в с т а н о в и л а :

У липні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Вінницького обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії.

Вимоги обгрунтовував тим, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 829 від 22 травня 2000 (829-2000-п) року та Наказу Міністра Оборони України № 75 від 05 травня 2001 року має бути проведено перерахунок раніше призначеної за вислугу років військової служби з врахуванням  премії в розмірі 33,3 %, починаючи з 01 січня 2003 року.

Крім того, на підставі Указу Президента України  № 173 від 23 лютого 2002 (173/2002) року - 100 % надбавки до посадового окладу, починаючи з 01 січня 2003 року. На підставі Указу Президента України  № 389 від 05 травня 2003 (389/2003) року - 90 % надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України до грошового забезпечення, залежно від стану служби, починаючи з 01 грудня 2003 року.

Просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 серпня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 23 листопада 2005 року, в задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та  апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення без зміни з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач під час військової служби та призначенні  пенсії не отримував надбавок, які просить врахувати при перерахунку пенсії.

Згідно ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (2262-12) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюється з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (393-92-п) "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам  начальницького і рядового складу органів  внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу  за  останньою  штатною  посадою,  займаною  перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових  видів  грошового  забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий  ступінь, кваліфікацію та умови служби).

З наведених обставин слідує, що надбавки та інші виплати, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час проходження служби.

Оскільки наведеним вище законодавством на час звільнення позивача не було передбачено включення премії в розмір грошового забезпечення  для обчислення пенсії, то суди першої та апеляційної інстанції в цій частині також правильно відмовили в позові.

Крім того, Закон України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (1769-15) №1769-УI, який набув чинності з 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене суди правильно відмовили в задоволенні позовної заяви.

Таким чином, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень, тому підстав для їх скасування чи зміни немає.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 серпня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 23 листопада 2005 року по даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскарженою за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.