ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С. В.
Гаманка О.I.
Загороднього А. Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Замезі Ю. I., за участю представника позивача
Бордаченка О. В. та представника відповідача Туровської К. В.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної
податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на рішення
господарського суду м. Києва від 12 травня 2005 року та ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2005
року у справі за позовом ТОВ "Київтехпостач" до ДПI у
Святошинському районі м. Києва про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень, -
в с т а н о в и л а:
У грудні 2004 року ТОВ "Київтехпостач" звернулося до суду із
позовом до ДПI у Святошинському районі м. Києва про визнання
недійсними податкових повідомлень-рішень.
Рішенням господарського суду м. Києва від 12 травня 2005
року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного
господарського суду від 14 листопада 2005 року, позов задоволено.
Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПI у
Святошинському районі м. Києва №0002602340/0/32596358 від
19.07.2004 р. та №0002612340/0/32596358 від 19.07.2004 р.
У касаційній скарзі ДПI у Святошинському районі м. Києва
просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 12
травня 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського
суду від 14 листопада 2005 року, посилаючись на порушення судами
норм матеріального права, та постановити нове рішення, яким
відмовити ТОВ "Київтехпостач" у задоволенні позову.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення
судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильного
застосування норм матеріального та процесуального права, вважає,
що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню у зв'язку з
порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Судами встановлено, що ДПI у Святошинському районі м. Києва
податковим повідомленням-рішенням №0002602340/0/32596358 від
19.07.2004 р. відповідно до п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та пп. 17.1.3 п.
17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
позивачу визначено податкове зобов'язання по
податку на прибуток у сумі 7 583 730,00 грн.
ДПI у Святошинському районі м. Києва податковим
повідомленням-рішенням №0002612340/0/32596338 від 19.07.2004 р.
відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
визначено позивачу податкове зобов'язання по податку
на додану вартість у сумі 5 058 713,00 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі
Акту ДПI у Святошинському районі м. Києва №595/2320 від 16.07.2004
р. "Про результати позапланової документальної перевірки
дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ
"Київтехпостач", період з 14.10.2003 р. по 01.01.2004 р.".
Суди першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору
послались на пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит звітного періоду
складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником
податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,
послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат
виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів,
що підлягають амортизації.
Відповідно до пп. 7.2.3, пп. 7.2.5 п. 7.2 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податкова
накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань
продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу
продавцем товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним
податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вищевказаного Закону не
дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по
сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи
митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом
прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує
перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У
разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної
податкової служби суми податку, попередньо включені до складу
податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим
підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у
вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством,
нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену
зазначеними цим підпунктом документами.
Суд апеляційної інстанції, погодившись з рішенням суду першої
інстанції, визнав встановленими обставини дотримання позивачем
зазначених норм Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, але всупереч вимог пункту 3 статті 159 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
не вказав на
підставі яких досліджених в судовому засіданні доказів з'ясовані
ці обставини.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
передбачено, що після набрання чинності цим Кодексом
заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових
відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації
актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис
цивільного стану (глави 29-32 і 36 Цивільного процесуального
кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
1963 року), позовні заяви у
господарських справах, що віднесені цим Кодексом до
адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги
(подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з
нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані
і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, розглядаються в порядку,
встановленому цим Кодексом.
Між тим, із матеріалів справи вбачається, що дану справу було
розглянуто господарським судом м. Києва 12 травня 2005 року, а
переглянуто Київським апеляційним господарським судом 14 листопада
2005 року, тобто вже після набуття чинності Кодексом
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, за правилами,
встановленими Господарським процесуальним кодексом України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Внаслідок застосування норм ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційний суд порушив норми процесуального права, встановлені
Кодексом адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, і
фактично не перевірив правильність рішення суду першої інстанції
за правилами, визначеними Кодексом адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, не дотримався принципів змагальності сторін,
диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі,
покладення обов'язку на суб'єкта владних повноважень щодо
доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності,
коли він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що в зв'язку
з порушенням норм процесуального права апеляційним судом, ухвала
Київського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2005
року підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до
суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Святошинському районі м. Києва задовольнити частково.
Скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду
від 14 листопада 2005 року у справі за позовом ТОВ "Київтехпостач"
до ДПI у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсними
податкових повідомлень-рішень.
Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної
інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Співак В. I.
Судді Білуга С. В.
Гаманко О. I.
Загородній А. Ф.
Заїка М. М.
З оригіналом згідно суддя Гаманко О. I.