Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.I.,

Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

при секретарі Замезі Ю.I.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу виконавчого комітету Кіровоградської міської ради на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 12.01.2005р. по справі за позовом ОСОБА_1. до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

У квітні 2003 року ОСОБА_1. звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограду з позовом до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01.07.2004р. в задоволенні позову ОСОБА_1. було відмовлено. Задоволено зустрічний позов виконавчого комітету Кіровоградської міської ради. Змінено дату звільнення ОСОБА_1. відповідно до розпорядження міського голови від 03.04.2003р. № 118-к та визнано його звільненим із займаної посади 16.04.2003р., в зв'язку з чим проведено оплату лікарняного, виданого Кіровоградською лікарнею швидкої медичної допомоги 15.04.2003р. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 12.01.2005р. апеляційну скаргу ОСОБА_1. було задоволено. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01.07.2004р. скасовано. Позов ОСОБА_1. задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1. на посаді заступника Кіровоградського міського голови - начальника Головного управління житлово-комунального господарства з 03.04.2003р. Стягнуто з виконавчого комітету Кіровоградської міської ради на користь ОСОБА_1. оплату за час вимушеного прогулу в сумі 22 916, 92коп. та відшкодовано моральної шкоди в сумі 1 000грн. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради подав касаційну скаргу, в якій просить рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 12.01.2005р. скасувати, оскільки зазначене судове рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що розпорядженням Кіровоградського міського голови від 03.04.2003р. № 118-к ОСОБА_1. було звільнено з посади заступника міського голови - начальника головного управління житло-комунального господарства за пунктом 1 статті 41 Кодексу законів про працю України (322-08) за одноразове грубе порушення трудових обов'язків. Підставою для звільнення позивача був припис Знам'янської транспортної прокуратури від 02.04.2003р. про усунення порушень Закону України "Про передачу об'єктів державної та комунальної власності" (147/98-ВР) та перерахування коштів в сумі 21 000грн. на цілі передбачені договором від 09.04.2001р. № 638. Звільнення позивача було проведено в період його перебування на лікарняному.

Пунктом 1 статті 41 Кодексу законів про працю України (322-08) передбачено, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний за одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами.

Статтею 148 вищезазначеного кодексу передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до частини 3 статті 40 Кодексу законів про працю України (322-08) не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Отже суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо порушення з боку органів виконавчої влади вимог трудового законодавства при звільненні позивача з займаної посади.

Керуючись ст.ст. 212, 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу виконавчого комітету Кіровоградської міської ради залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 12.01.2005р. по справі за позовом ОСОБА_1до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.