ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.I., Голубєвої Г.К., Костенка М.I.,
Маринчак Н.Є.,
при секретарі: Iльченко О.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ЗАТ "Краматорський пивзавод" на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 15.02.2005 року по справі № 29/378а за
позовом ЗАТ "Краматорський пивзавод" до Державної податкової
інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Господарського суду Донецької області від 28.12.2004
року, позовні вимоги ЗАТ "Краматорський пивзавод" до ДПI у м.
Краматорську Донецької області задоволено, визнано недійсним
податкове повідомлення-рішення № 0002632341/0/24679 від 14.06.2004
року в частині донарахування податку на додану вартість в сумі
13945,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі
6972,50 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
15.02.2005 року, рішення суду першої інстанції скасовано та
постановлено нове - про відмову в задоволені позову.
Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, ЗАТ
"Краматорський пивзавод" 03.03.2005 року звернулися з касаційною
скаргою до Вищого господарського суду України, який своєю ухвалою
від 04.11.2005 року на підставі розділу VII Прикінцевих та
перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
направив касаційну скаргу позивач до Вищого
адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2006
року позивачу поновлено строк на касаційне провадження, касаційна
скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне
провадження.
В касаційній скарзі Закрите акціонерне товариство
"Краматорський пивзавод" просить скасувати постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 15.02.2005 року та залишити в
силі рішення господарського суду Донецької області від 28.12.2004
року вважаючи, що останнє було скасовано помилково, в зв'язку з
неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального
права.
Касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова
апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення господарського суду
Донецької області від 28.12.2004 року - без змін з врахуванням
наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, підставою для
прийняття по відношенню до ЗАТ "Краматорський пивзавод"
податкового повідомлення-рішення від 14.06.2004 року №
0002632341/0/24679, яким позивачу була визначена сума податкового
зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 20959 грн.50
коп., у тому числі основний платіж - 13973 грн. 00 коп. та штрафні
санкції 6985 грн.50 коп., стали результати планової документальної
перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та
валютного законодавства за період з 01.07.2003 року по 31.12.2003
року, викладені в акті від 09.06.2006 року № 123/23-2-05394653.
Так, позивачу було вказано на порушення вимог п.п.7.2.6
п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у жовтні, листопаді 2003 року, а саме, що
останній включив до складу податкового кредиту податок на додану
вартість за податковими накладними, виписаними продавцем з
порушенням вимог, передбачених п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону.
В той же час, суд першої інстанції встановив, що позивач має
податкові накладні, які містять усі передбачені п.п.7.2.1 п.7.2
ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
обов'язкову реквізити, у тому числі кількість (обсяг, об'єм)
товарів (послуг), ціну поставки без врахування податку, а саме:
№793 від 21.10.2003 року на загальну суму 7280 грн., у т.ч. ПДВ -
1213,34 грн., №1841 від 06.11.2003 року на загальну суму 14056
грн., у т.ч. ПДВ - 2342,66 грн., №874 від 11.11.2003 року на
загальну суму 14553 грн., у т.ч. ПДВ - 2425,51 грн., №899 від
14.11.2003 року на загальну суму 14154, 00 грн. у т.ч. ПДВ -
2359,00 грн., №932 від 28.11.2003 року на загальну суму 15624,00
грн. у т.ч. ПДВ - 2604,00 грн., які виписані ВАТ "Ланнівський
цукровий завод"; № 444 від 28.10.2003 року на загальну суму 3400
грн., у т.ч. ПДВ 566,67 грн. та №445 від 29.10.2003 року на
загальну суму 2000 грн., у т.ч. ПДВ - 333,33 грн., що виписані ПКО
"Східна Україна"; №738 від 23.10.2003 року на загальну суму 12600
грн., у т.ч. ПДВ - 2100 грн., виданої ВКП "ТВ Трейд - Линк"; крім
того, в судовому засіданні суду першої інстанції був досліджений
оригінал податкової накладної №738 від 23.10.2003 року поданої ВКП
"ТВ Трейд - Линк".
До того ж, що стосується віднесення позивачем до податкового
кредиту у жовтні 2003 року суму 900 грн., то судом першої
інстанції відповідно до наданих доказів, а саме платіжних
доручень, встановлено, що оплата за калій хлористий дрібний у
кількості 8 тон на загальну суму 5400 грн., у тому числі ПДВ 900
грн., була здійснена 28.10.2003 року платіжним дорученням №5682 в
сумі 3400 грн. та 30.10.2003 року платіжним дорученням №5752 в
сумі 2000 грн.
Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції,
ЗАТ "Краматорський пивзавод" включив до податкового кредиту у
жовтні суму 900 грн. згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, відповідно до
якої, датою виникнення права платника податку на податковий кредит
вважається дата здійснення першої з подій, в даному випадку, дата
списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату
товарів.
Враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини, не
можна погодитись з висновками суду апеляційної інстанції про
відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 14.06.2004
року №0002632341/0/24679 в частині донарахування податку на додану
вартість в сумі 13945 грн. та штрафних санкцій в сумі 6972 грн. 50
коп.
Більш того, надані накладні давали можливість суду першої
інстанції ідентифікації контрагентів позивача для висновку про
достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських
операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.
З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції прийшов до
висновку, що апеляційна інстанція помилково скасувала рішення суду
першої інстанції, ухвалене відповідно до закону.
За таких обставин та відповідно до вимог ст. 226 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, постанова Донецького апеляційного господарського суду
від 15.02.2005 року підлягає скасуванню, а рішення Господарського
суду Донецької області від 28.12.2004 року - залишенню в силі.
Керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 226, 231 та ч.5 ст.254
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу ЗАТ "Краматорський пивзавод" задовольнити,
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
15.02.2005 року скасувати, залишити в силі рішення Господарського
суду Донецької області від 28.12.2004 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий:
/підпис/
______________________________
Шипуліна Т.М.
Судді:
/підписи/
_______________________________
Бившева Л.I.
_______________________________
Голубєва Г.К.
_______________________________
Костенко М.I.
_______________________________
Маринчак Н.Є.
З оригіналом згідно.
Суддя Шипуліна Т.М.