ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.I., Голубєвої Г.К., Костенка М.I.,
Маринчак Н.Є.,
при секретарі: Iльченко О.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у м. Полтаві на рішення
Господарського суду Полтавської області від 23.12.2004 року та
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 15.02.2005 року по справі № 9/124 за позовом Полтавського
обласного комунального підприємства "Аеропорт-Полтава" до
Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Господарського суду Полтавської області від
23.12.2004 року, залишеним без змін постановою Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 15.02.2005 року,
позовні вимоги Полтавського обласного комунального підприємства
"Аеропорт-Полтава" до ДПI у м. Полтаві задоволено, визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000872307/0 від
05.11.2003 року, яким нараховані штрафні (фінансові) санкції в
розмірі 2 517,19 грн. за порушення позивачем ст. 7 Декрету
Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 ( 15-93 ) (15-93)
"Про систему валютного регулювання та валютного контролю із
змінами та доповненнями.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, ДПI м.
Полтава 14.03.2005 року звернулася з касаційною скаргою до Вищого
господарського суд України, який своєю ухвалою від 02.11.2005 року
на підставі розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
направив її до
Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.06.2006
року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній
відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі ДПI у м. Полтаві просить скасувати судові
рішення та направити справу на новий судовий розгляд до суду
першої інстанції.
Касаційну скаргу ДПI у м. Полтаві необхідно залишити без
задоволення, а судові рішення - без змін з огляду на наступне.
Судами було встановлено та підтверджується матеріалами
справи, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві на
підставі акту позапланової документальної перевірки №
0948/23-019/23-5 від 03.11.2003 року, щодо дотримання вимог
валютного законодавства Полтавським обласним комунальним
підприємством "Аеропорт-Полтава" за період з 07.05.2003 року по
15.10.2003 року винесено податкове повідомлення-рішення №
0000872307/0 від 05.11.2003 року про нарахування штрафних
(фінансових) санкцій в розмірі 2 517,19 грн. за порушення
позивачем ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993
року № 15-93 ( 15-93 ) (15-93)
"Про систему валютного регулювання та
валютного контролю" із змінами та доповненнями" - порушення
порядку розрахунків між резидентом і нерезидентом при виконанні
експортного контракту № 447/57 від 07.05.2003 року, укладеного з
ВАТ "Вологодські авіапідприємства", а саме: проведення його у
валюті України.
Відповідно до ст.7 Декрету Кабінету Міністрів від 19.02.93 №
15-93 ( 15-93 ) (15-93)
"Про систему валютного регулювання і валютного
контролю" у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах
торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна
валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені
банки.
Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в
межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови
одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Визнаючи неправомірним нарахування податковою інспекцією
штрафних фінансових санкцій на підставі ст. 7 зазначеного Декрету
Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 ( 15-93 ) (15-93)
, суди правильно виходили з того, що передбачені пунктом 2 статті
16 Декрету міри відповідальності (фінансові санкції) до
резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного
регулювання і валютного контролю застосовуються Національним
банком України та підпорядкованими йому установами.
При цьому, зазначеним положенням Декрету не встановлюється
застосування штрафних санкцій органами податкової служби.
Щодо Указу Президента України "Про врегулювання податку
одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від
нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення
валютного законодавства" ( 734/99 ) (734/99)
, то як вбачається зі змісту
його преамбули, він стосується врегулювання порядку дотримання
валютного законодавства резидентами та нерезидентами при отриманні
кредитів та позик в іноземній валюті від останніх.
Стаття 3 Указу Президента України встановлює функції
державних органів і банківської системи у сфері контролю за
фінансовими валютними операціями при кредитуванні і позиках,
віддаючи під контроль Національного банку України - дії банків та
інших фінансово-кредитних установ, органам державної податкової
служби - інших резидентів і нерезидентів України у вказаній сфері,
тобто при кредитуванні і позиках.
Тому, доводи касаційної скарги щодо повноважень органів
державної податкової служби при спірних правовідносинах з
посиланням на Указ Президента України "Про врегулювання податку
одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від
нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення
валютного законодавства" ( 734/99 ) (734/99)
не можуть бути взяті до
уваги.
Враховуючи наведене, суди прийшли до обгрунтованого висновку,
щодо наявності підстав для визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення № 0000872307/0 від 05.11.2003 року.
В той же час, підлягає виключенню з мотивувальної частини
судових рішень суду першої інстанції та апеляційного суду
посилання на невідповідність Указу Президента України "Про
врегулювання податку одержання резидентами кредитів, позик в
іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій
за порушення валютного законодавства" № 734/99 ( 734/99 ) (734/99)
від
27.06.1999 року положенням Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 224, 231 та ч.5 ст.254
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу ДПI у м. Полтаві залишити без задоволення, а
рішення Господарського суду Полтавської області від 23.12.2004
року та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 15.02.2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий:
/підпис/
______________________________
Шипуліна Т.М.
Судді:
/підписи/
_______________________________
Бившева Л.I.
_______________________________
Голубєва Г.К.
_______________________________
Костенко М.I.
_______________________________
Маринчак Н.Є.
З оригіналом згідно.
Суддя Шипуліна Т.М.