ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     01 лютого 2007 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     головуючого    Співака В.I.
     суддів    Білуги С.В.
     Гаманка О.I.
     Загороднього А.Ф.
     Заїки М.М.
     при секретарі Проценко О. О.,
     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні   касаційну
скаргу  ОСОБА_1   на   рішення   Дергачівського   районного   суду
Харківської області від 14 липня 2004 року та ухвалу  апеляційного
суду Харківської області від 06 березня 2006 року у справі за його
позовом до управління Пенсійного фонду  України  в  Дергачівському
районі  Харківської  області  про  включення  до  трудового  стажу
навчання в школі юнг, -
 
                       в с т а н о в и л а:
     У лютому 2004 року ОСОБА_1. звернувся до суду із  позовом  до
управління  Пенсійного  фонду  України  в  Дергачівському   районі
Харківської області про включення до трудового  стажу  навчання  в
школі юнг.
     Рішенням Дергачівського районного  суду  Харківської  області
від 14 липня 2004 року, залишеним без  змін  ухвалою  апеляційного
суду  Харківської  області  від  06  березня  2006  року,  ОСОБА_1
відмовлено в задоволенні позову.
     На  зазначені  судові  рішення  надійшла   касаційна   скарга
ОСОБА_1, в якій ставиться питання  про  скасування  рішення  судів
першої  та  апеляційної  інстанцій,  посилаючись  на   неправильне
застосування судами норм матеріального права.
     Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів  вважає,
що касаційна скарга  ОСОБА_1  задоволенню  не  підлягає,  оскільки
рішення судів  першої  та  апеляційної  інстанцій  постановлені  з
додержанням норм матеріального та  процесуального  права,  правова
оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної  скарги
є необгрунтованими і не дають підстав,  які  передбачені  статтями
225-229 Кодексу адміністративного судочинства України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        
для зміни чи скасування судових рішень.
     Суди першої та апеляційної інстанцій правильно  послались  на
п. "д" ч. 2 ст. 56  Закону  України  "Про  пенсійне  забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
        , відповідно до якого  до  стажу  роботи  зараховується
навчання у вищих і середніх  спеціальних  навчальних  закладах,  в
училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації
та  перекваліфікації,  в  аспірантурі,  докторантурі  і  клінічній
ординатурі.
     Судами зазначено,  що  як  вбачається  з  довідки  начальника
інтернату юнг  ОСОБА_1. після його закінчення в 1947 році  отримав
освіту 7 класів, а не середню спеціальну, яка у  відповідності  із
зазначеним Законом надала б  йому  право  для  зарахування  строку
навчання до трудового стажу.
     Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та  апеляційної  інстанцій
норм  матеріального  та  процесуального  права,  правової   оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати  та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в  судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність  того  чи  іншого
доказу.
     Керуючись статтями 215, 220-1, 223,  224,  230,  231  Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -
 
                         у х в а л и л а:
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  рішення
Дергачівського районного суду Харківської  області  від  14  липня
2004 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області  від  06
березня  2006  року  у  справі  за  його  позовом  до   управління
Пенсійного  фонду  України  в  Дергачівському  районі  Харківської
області про включення до трудового стажу навчання в  школі  юнг  -
без змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий  В.I. Співак
     Судді   С.В. Білуга
     О.I. Гаманко
     А.Ф. Загородній
     М.М. Заїка
     З оригіналом згідно  суддя     Гаманко О. I.